Номер повідомлення:#12
Прохффесор Ёпрст
» 20 грудня 2009, 03:41
[B]VITAminka[/B]:[QUOTE] наверное поэтому произошло следующее:[QUOTE] Наведемо приклад: Вищий господарський суд України в рішенні по справі № 13/710-06 від 12.06.2007 доходить висновку, що [qoute]згідно зі ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме порушення, а штраф і пеня відносяться до одного виду юридичної відповідальності, у зв'язку з чим суд не погоджується з висновком попередніх інстанцій у даній частині і знаходить підстави для часткового задоволення касаційної скарги[qoute], і залишає в чинності рішення, яким у стягненні штрафу поряд з пенею відмовлено.Але вже в грудні 2007 року Вищий господарський суд України (постанова по справі № 04/2976 від 13.12.2007) залишає в чинності рішення Київського міжобласного апеляційного господарського суду, яким скасоване рішення господарського суду Черкаської області, що відмовили в стягненні штрафу на підставі тої ж ст. 61 Конституції. Очевидно, що Черкаський суд керувався саме наведеною вище постановою ВГСУ, оскільки мотивувальну частину повторив практично дослівно. Але чи міг він припускати, що саме це його бачення закону вже через півроку здасться апеляційній і касаційній інстанціям суперечному закону? Примітно, що обидві постанови ВГСУ винесені колегією суддів у тому самому складі. [B]Законодавець нічого протизаконного в застосуванні відразу двох видів неустойки не бачить[/B]. [/QUOTE] [/QUOTE]В сезоне 2009 ВХСУ предлагает: )))[B]1. [/B]Постановление Высшего хозяйственного суда Украины от 29.01.2009 г. по делу №2/97.[QUOTE]…[U]і штраф і пеня відносяться до одного виду юридичної відповідальності у вигляді неустойки. Звідси висновок, що суди прийняли вірне рішення ще і тому, що ст.61 Конституції України гарантує, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення[/U]. [/QUOTE][B]2.[/B] Постановление Высшего хозяйственного суда Украины от 21.07.2009 г. по делу №20/221-08.[QUOTE] [U]Крім того, згідно зі статтею 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, а штраф і пеня відносяться до одного виду юридичної відповідальності[/U], у зв’язку з чим суд не погоджується з висновками попередньої судової інстанції у даній частині і знаходить підстави для часткового задоволення апеляційної скарги. З огляду на зазначене, рішення суду в частині стягнення з відповідача на користь позивача штрафу у сумі 251097 грн. суперечить приписам наведених норм та підлягає скасуванню у цій частині. [/QUOTE][B]3.[/B] Постановление Высшего хозяйственного суда Украины от 22.07.2009 г. по делу №15/12.[QUOTE] [U]Зміст вказаної правової норми встановлює, що штаф та пеня відносяться до одного виду юридичної відповідальності та не можуть стягуватися одночасно, оскільки, згідно ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те ж саме правопорушення[/U]. [/QUOTE]Обособленно Постановление Высшего хозяйственного суда Украины от 13.10.2009 г. по делу №40/299-08.[QUOTE] Що ж до посилання суду апеляційної інстанції на те, що стягнення з відповідача штрафу і пені за порушення зобов'язання за договором суперечить ст.61 Конституції України, то вони є безпідставними з огляду на таке.В силу ст.61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.Стаття 61 міститься у розділі [qoute]Права, свободи та обов'язки людини і громадянина[qoute], тому положення ч.1 ст.61 Конституції стосуються лише фізичних осіб.Окрім того, апеляційним судом необґрунтовано ототожнюються поняття [qoute]притягнення до юридичної відповідальності[qoute] та [qoute]юридична відповідальність[qoute].Так, [qoute]притягнення до юридичної відповідальності[qoute] не ідентичне поняттю [qoute]юридична відповідальність[qoute], що визначено у п.3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 27.10.99р. у справі №1-15/99. При цьому, у контексті змісту положень норм Конституції України, у т.ч. ст.61, терміни [qoute]притягнення до юридичної відповідальності[qoute] та [qoute]юридична відповідальність[qoute] розмежовуються.Умови договору передбачають цивільно-правову (господарсько-правову) відповідальність за порушення умов договору у вигляді сплати неустойки –пені та штрафу. При цьому, чинне законодавство не встановлює граничного розміру неустойки і збільшення її розміру за рахунок встановлення штрафу у випадку порушення виконання зобов’язання з внесення у встановлений договором строк орендної плати і відшкодування витрат на утримання орендованих приміщень, та не суперечить чинному законодавству, яке встановлює обмеження лише щодо розміру такого виду неустойки як пеня. [U]За таких обставин, суд першої інстанції дійшов мотивованого висновку про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення як пені, так і штрафу[/U]. [/QUOTE]В этом же постановлении ВХСУ считает возможным взыскивать и 300% ([B]![/B]) годовых. [QUOTE] Отже передбачені договором 300 процентів річних є платою за користування чужими грошовими коштами , правова природа яких, є самостійним способом захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов’язань, тобто вони [U]не є[/U] мірою відповідальності (штрафними санкціями, передбаченими ст.230 ГК України), а тому на них не поширюються положення ч.1 ст.233 ГК України, ч.3 ст.551 ЦК України та ст.83 ГПК України щодо зменшення розміру штрафних санкцій.Передбачені договором 300% річних не суперечать приписам ч.2 ст.625 ЦК України, оскільки вона дозволяє сторонам договору встановити інший розмір процентів, ніж визначений даною нормою (3% річних). [/QUOTE]Мне лишь интересно, почему и кто именует ВХСУ законодателем?)))[B]VITAminka[/B]:[QUOTE] І як після цього можна стверджувати, що Україна – це правова держава? [/QUOTE]Вопрос риторический. :-)