Номер повідомлення:#2
наивная дура
» 16 вересня 2010, 14:32
Стаття 12. Порядок оподаткування операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомого майна12.1. Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року: житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об'єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначених статтею 121 Земельного кодексу України в залежності від її призначення, не оподатковується.Дохід від відчуження господарсько-побутових споруд, які розташовані на одній ділянці з житловим або садовим (дачним) будинком та продаються разом з ним, для цілей оподаткування окремо не визначається.12.2. Дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року більше ніж одного з об'єктів нерухомості, зазначених у пункті 12.1 цієї статті, або від продажу об’єкта нерухомості, іншого ніж зазначене у пункті 12.1 цієї статті, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною пунктом 7.2 статті 7 цього розділу.У такому ж порядку оподатковується дохід від продажу (обміну) об’єкта незавершеного будівництва.12.3. Дохід від продажу об'єкта нерухомості [B]визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу, але не нижче ніж оціночна вартість такого об’єкта, розрахованої органом, [U]уповноваженим здійснювати таку оцінку відповідно до законодавства[/U].[/B]При обміні об’єкта нерухомості на інший (інші) дохід платника податку у формі отриманої ним грошової компенсації від відчуження нерухомого майна, визначеного:у абзаці першому пункту 12.1 цієї статті - не оподатковуєтьсяу пункті 12.2 цієї статті - оподатковується за ставкою, визначеною пунктом 7.2 статті 7 цього розділу.12.4. Під час проведення операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомості між фізичними особами нотаріус посвідчує відповідний договір за наявності[B] оціночної вартості такого нерухомого майна та документа про сплату податку до бюджету стороною (сторонами) договору [/B]та [B]щокварталу подає органу державної податкової служби за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса [U]інформаці[/U]ю про такий договір, включаючи інформацію про його [U]вартість та суму сплаченого податку [/U]в порядку, встановленому цим розділом для [U]податкового розрахунку[/U].[/B]12.5. Сума податку визначається та самостійно сплачується через банківські установи:особою, що продає або обмінює з іншою фізичною особою нерухомість, до нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу(міни)особою, у власності якої перебуває об’єкт нерухомості, що відчужено за рішенням суду про зміну власника та перехід права власності на таке майно - на підставі включення доходу від такого відчуження до складу річного оподатковуваного доходу та подання річної податкової декларації з цього податку.12.6. У разі невчинення нотаріальної дії щодо посвідчення договору продажу (обміну) об'єкта нерухомості, за яким сплачено податок, платник податку має право на повернення надміру сплаченої суми податку на підставі податкової декларації, поданої в установленому порядку, та підтвердних документів про фактичну сплату податку.12.7. Одночасно з дією пункту 12.4 цієї статті, якщо сторонами договору купівлі-продажу (міни) об’єкта нерухомого майна [B]є юридична особа чи фізична особа-підприємець, така особа є податковим агентом платника податку щодо нарахування, утримання та сплати (перерахування) до бюджету податку з доходів, отриманих платником податку від такого продажу (обміну).[/B]12.8. Для цілей цієї статті під продажем розуміється будь-який перехід права власності на об’єкти нерухомого майна, крім спадкування, дарування та обміну, включаючи відчуження об’єктів нерухомості за рішенням суду.12.9. Дохід від операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомості, які здійснюються [B]фізичними особами - нерезидентами[/B], оподатковуються [B]згідно із цією статтею в порядку оподаткування таких доходів, встановленому для резидентів, за ставками, визначеними у пункті 7.1 статті 7 [/B]цього розділу.12.10. Продаж успадкованого (отриманого у подарунок) об’єкта нерухомості підлягає оподаткуванню згідно з положеннями цієї статті.12.11. [B]Порядок визначення оціночної вартості нерухомості та об’єктів незавершеного будівництва, що продаються (обмінюються), визначається Кабінетом Міністрів України.[/B]Стаття 13. Порядок оподаткування операцій з продажу або обміну рухомого майна13.1. Дохід платника податку від продажу (обміну) об'єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, визначеною у пункті 7.2 статті 7 цього розділу.Дохід від продажу об’єкта рухомого майна визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу, але не нижче ніж оціночна вартість такого об’єкта.13.2. Як виняток з положень пункту 13.1 цієї статті, під час продажу одного з об'єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля, мотоцикла, моторолера не частіше ніж один раз протягом звітного податкового року доходи продавця від зазначених операцій оподатковуються за нульовою ставкою, за умови сплати (перерахування) ним до бюджету відповідної суми державного мита або плати нотаріусу за нотаріальне посвідчення відповідного договору до такого посвідчення.Дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року більше ніж одного із зазначених об'єктів підлягає оподаткуванню за правилами, визначеними у пункті 13.1 цієї статті.13.3. Якщо стороною договору купівлі-продажу об'єкта рухомого майна є юридична особа чи фізична особа - підприємець, така особа вважається податковим агентом платника податку та зобов’язана виконати всі визначені цим розділом функції податкового агента.Якщо рухоме майно продається (обмінюється) за посередництвом юридичної особи (її філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу) або представництва нерезидента чи фізичної особи-підприємця, такий посередник виконує функції податкового агента стосовно подання до органу державної податкової служби інформації про суми доходу та суми сплаченого до бюджету податку у порядку та строки, встановлені для податкового розрахунку, а платник податку під час укладання договору зобов'язаний самостійно сплатити до бюджету податок з доходу від операцій продажу (обміну) об'єктів рухомого майна.13.4. Під час проведення операцій з відчуження об'єктів рухомого майна в порядку, передбаченому цією статтею:[B]нотаріус посвідчує відповідний договір за наявності оціночної вартості такого нерухомого майна та документа про сплату податку до бюджету стороною (сторонами) договору та щокварталу подає органу державної податкової служби за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію про такий договір включаючи інформацію про його вартість та суму сплаченого податку в порядку, встановленому цим розділом для податкового розрахунку[/B]суб’єкт господарювання, який надає послуги з укладення біржових угод або бере участь в їх укладенні за наявності оціночної вартості такого рухомого майна та документа про сплату податку сторонами договору, щокварталу подає органу державної податкової служби інформацію про такі угоди, включаючи інформацію про суму доходу та суму сплаченого до бюджету податку у порядку та строки, встановлені для податкового розрахунку.Для цілей цього пункту платник податку самостійно визначає суму податку, сплачує його до бюджету через банківські установи.У разі ухвалення судом, третейським судом рішення про зміну власника та перехід права власності на рухоме майно сума податку визначається та самостійно сплачується через банківські установи особою, у власності якої перебував об’єкт рухомого майна, що відчужено за таким рішенням, на підставі відображення ним доходу від такого відчуження у складі загального річного оподатковуваного доходу.13.5. Органи, що здійснюють державну реєстрацію транспортних засобів, зобов'язані повідомляти органи державної податкової служби за місцем розташування про транспортні засоби, зареєстровані або зняті з реєстрації протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу, за формою, затвердженою центральним органом державної податкової служби, а також про їх власників.Стаття 14. Оподаткування доходу, отриманого платником податку в результаті прийняття ним у спадщину чи дарунок коштів, майна, майнових чи немайнових прав14.1. Об'єкти спадщини платника податку поділяються з метою оподаткування на:а) об'єкт нерухомостіб) об'єкт рухомого майна, зокрема:предмет антикваріату або витвір мистецтваприродне дорогоцінне каміння чи дорогоцінний метал, прикраса з використанням дорогоцінних металів та/або природного дорогоцінного каміннябудь-який транспортний засіб та приладдя до ньогоінші види рухомого майнав) об'єкт комерційної власності, а саме: цінні папери (крім депозитного (ощадного), іпотечного сертифіката), корпоративне право, власність на об'єкт бізнесу як такий, тобто власність на цілісний майновий комплекс, інтелектуальна (промислова) власність або право на отримання доходу від неї, майнові та немайнові праваг) сума страхового відшкодування (страхових виплат) за страховими договорами, а також сума, що зберігається відповідно на пенсійному депозитному рахунку, накопичувальному пенсійному рахунку, індивідуальному пенсійному рахунку спадкодавця - учасника накопичувальної системи пенсійного забезпеченняґ) готівка або кошти, що зберігаються на рахунках спадкодавця, відкритих у банківських і небанківських фінансових установах, у тому числі депозитні (ощадні), іпотечні сертифікати, сертифікати фонду операцій з нерухомістю.14.2. Об'єкти спадщини оподатковуються:14.2.1) за нульовою ставкою:а) вартість власності, що успадковується членами сім’ї спадкодавця першого ступеня спорідненняб) вартість власності, зазначеної в підпунктах "а", "б", "ґ" пункту 14.1 цієї статті, що успадковується особою, яка є інвалідом I групи або має статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклуванняв) грошові заощадження, поміщені до 2 січня 1992 року в установи Ощадного банку СРСР та державного страхування СРСР, що діяли на території України, а також у державні цінні папери: облігації Державної цільової безпроцентної позики 1990 року, облігації Державної внутрішньої виграшної позики 1982 року, державні казначейські зобов'язання СРСР, сертифікати Ощадного банку СРСР, та грошові заощадження громадян України, поміщені в установи Ощадного банку України та колишнього Укрдержстраху протягом 1992 - 1994 років, погашення яких не відбулося, що успадковуються будь-яким спадкоємцем14.2.2) за ставкою, визначеною пунктом 7.2 статті 7 цього розділу, вартість будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями, які не є членами сім’ї спадкодавця першого ступеня споріднення14.2.3) за ставками, визначеними у пункті 7.1 статті 7 цього розділу, для будь-якого об'єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем від спадкодавця - нерезидента14.2.4) за ставкою, визначеною у пункті 7.3 статті 7 цього розділу, для будь-якого об'єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем - нерезидентом від спадкодавця - резидента.14.3. Особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, включається спадкоємцями до складу загального річного доходу платника податку і відображається у річній податковій декларації, крім спадкоємців - нерезидентів, які зобов’язані сплатити податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини.14.4. Нотаріус щокварталу подає органу державної податкової служби за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію про видачу свідоцтв про право на спадщину та/або посвідчення договорів дарування у порядку, встановленому цим розділом для податкового розрахунку.Нотаріус видає спадкоємцю-нерезиденту свідоцтво про право на спадщину за наявності документа про сплату таким спадкоємцем податку з вартості об’єкта спадщини.14.5. У разі спадкування права на вклад у банку (небанківській фінансовій установі) відповідно до статті 1228 Цивільного кодексу України податковим агентом є такий банк (небанківська фінансова установа).У разі переходу права на отримання страхових виплат згідно із статтею 1229 Цивільного кодексу України податковим агентом є страхувальник - фінансова установа.14.6. Оподаткування доходу, отриманого платником податку як дарунок (або в результаті укладення договору дарування)Кошти, майно, майнові чи немайнові права, вартість робіт, послуг, подаровані платнику податку, оподатковуються за правилами, встановленими цим розділом для оподаткування спадщини.Стаття 15. Визначення суми процентів, сплачених платником податку за користування іпотечним житловим кредитом з метою нарахування податкової знижки15.1. Платник податку - резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику як у національній, так і в іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року.При сплаті процентів за іпотечним житловим кредитом в іноземній валюті сума платежів за такими процентами, здійснених в іноземній валюті, перераховується у гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діє на день сплати таких процентів.Таке право виникає у разі, коли за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи купується житловий будинок (квартира, кімната), визначений платником податку як основне місце його проживання, зокрема, згідно з позначкою у паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла.15.2. Якщо будинок (квартира, кімната) купується за рахунок іпотечного житлового кредиту, частина суми процентів, яка включається до податкової знижки платника податку - позичальника іпотечного житлового кредиту, дорівнює добутку суми процентів, фактично сплачених платником податку протягом звітного податкового року в рахунок його погашення, і коефіцієнта, що враховує мінімальну площу житла для визначення податкової знижки, розрахованого відповідно до пункту 15.3 цієї статті.Якщо будинок (квартиру, кімнату) збудовано за рахунок іпотечного житлового кредиту, частина суми процентів, яка включається до податкової знижки платника податку - позичальника іпотечного житлового кредиту, нарахована у перший рік погашення такого кредиту, може бути включена до податкової знижки за результатами звітного податкового року, в якому збудований об’єкт житлової іпотеки переходить у власність платника податку та починає використовуватися як основне місце проживання, з послідовним перенесенням права на включення до податкової знижки наступних щорічних фактично сплачених платником податку сум процентів протягом дозволеного пунктом 15.4 цієї статті строку дії права на включення частини таких процентів до податкової знижки. При цьому загальний розмір частини суми процентів, дозволених для включення до податкової знижки, дорівнює добутку суми процентів, фактично сплачених платником податку - позичальником протягом відповідного звітного податкового року, який враховується у погашення, і коефіцієнта, що враховує мінімальну площу житла для визначення податкової знижки, розрахованого відповідно до пункту 15.3 цієї статті.15.3. Коефіцієнт, що враховує мінімальну площу житла для визначення податкової знижки на суму процентів за іпотечним житловим кредитом обчислюється за такою формулою:К = МП / ФП,де К - коефіцієнтМП - мінімальна загальна площа житла, яка дорівнює 100 квадратним метрамФП - фактична загальна площа житла, яке будується (придбавається) платником податку за рахунок іпотечного кредиту.Якщо цей коефіцієнт більший ніж одиниця, до податкової знижки включається сума фактично сплачених процентів за іпотечним кредитом без застосування такого коефіцієнта.15.4. Право на включення до податкової знижки суми, розрахованої згідно з цією статтею, надається платнику податку за одним іпотечним кредитом протягом 10 послідовних календарних років починаючи з року:в якому об'єкт житлової іпотеки придбаваєтьсяв якому збудований об’єкт житлової іпотеки переходить у власність платника податку та починає використовуватися як основне місце проживання.Якщо іпотечний житловий кредит має строк погашення більше ніж 10 календарних років, право на включення частини суми процентів до податкової знижки за новим іпотечним житловим кредитом виникає у платника податку після повного погашення основної суми та процентів попереднього іпотечного житлового кредиту.Платник податку може відновити право на включення частини суми процентів, фактично сплачених за новим іпотечним житловим кредитом, до податкової знижки без дотримання зазначених у цій статті строків у разі:а) примусового продажу або конфіскації об'єкта іпотеки у випадках, передбачених закономб) ліквідації об'єкта житлової іпотеки за рішенням місцевого органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування у випадках, передбачених закономв) зруйнування об'єкта житлової іпотеки або визнання його непридатним для використання з причин непереборної сили (форс-мажорних обставин)г) продажу об'єкта іпотеки у зв'язку з неплатоспроможністю (банкрутством) платника податку відповідно до закону.15.5. Якщо сума одержаного фізичною особою іпотечного житлового кредиту перевищує суму, яка була витрачена на придбання (будівництво) предмета іпотеки, то до складу витрат включається сума відсотків, сплачена за користування іпотечним кредитом у частині, витраченій за цільовим призначенням.