Форум

[B]Yulchik,[/B]на вопрос 941 у меня В, объясню почему:согласно ст.54 ЗК собственниками земель историко-культурного фонда могут быть также физические лица. В комментарии к этой статье описано, что режим распоряжения этой землей ограниченный и осуществляется с согласия органов по охране фонда историко-культурного наследия. Соответственно, сделки по отчуждению, равно, как и отказу от собственности этого вида происходят с разрешения данных органов.Согласно ст.142 ГК отказ от права собственности на зем.участок может быть только в отношении двух субъектов - территориальной громады или государства, однако функции по охране и управлению данного фонда осуществляют соответствующие органы при районных, областных администрациях. Поэтому отказ в отношении территориальной громады или государства невозможен, только в отношении специальных органов по охране историко-культурного наследия.

[B]yelena,Yulchik,[/B] по 941 вопросу я склоняюсь к варианту б) только по-моему этот вариант звучит как отказ от зем. участка, границы которго определены в натуре для ведения товарного с/х производства. По переходным положениям ЗК п.15.: До набрання чинності законами України про державний земельний кадастр та про ринок земель, але не раніше 1 січня 2012 року, не допускається: б) купівля-продаж або [U]іншим способом відчуження земельних[/U] ділянок .., які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, .., [U]крім передачі їх у спадщину, обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб[/U]. то есть добровільна відмова=відчуження що на даний час заборонено, исключение видов отчуждения указаны (спадкування, обмын...)

и еще по поводу теста 470. Право власності на земельну ділянку посвідчується:а) державним актомб) договором або державним актомв) договором. пришла к выводу что буду отвечать а), это дословно по ст. 126 ЗК

[B]kalina[/B]в этом случае вы 100% правы

[B]yelena, kalina[/B]470. Право власності на земельну ділянку посвідчується:а) державним актом (ст. 126 ЗКУ в старій редакції!, змінено від 05.03.2009 року: державним актом або угодою щодо відчуження, свідоцтвом про пр. на спадщину).б) договором або державним актомв) договором. Стаття 126. Документи, що посвідчують право на земельну ділянку 1. Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. 2. Право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується: а) цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною в порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою б) свідоцтвом про право на спадщину. 3. Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою. 4. Форми державних актів на право власності на земельну ділянку, право постійного користування земельною ділянкою затверджуються Кабінетом Міністрів України. 5. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону. 6. При набутті права власності на земельну ділянку на підставі документів, визначених частиною другою цієї статті, державний акт на право власності на земельну ділянку, що відчужується, долучається до документа, на підставі якого відбувся перехід права власності на земельну ділянку, в кожному такому випадку відчуження земельної ділянки. На державному акті про право власності на земельну ділянку нотаріус, який посвідчує (видає) документ, та орган, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень, роблять відмітку про відчуження земельної ділянки із зазначенням документа, на підставі якого відбулося відчуження. Орган, який здійснює реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень, робить відмітку про реєстрацію прав на земельну ділянку на підставі документа про її відчуження, складеного та посвідченого в порядку, встановленому законом, протягом 14 календарних днів з дня подання до цього органу зазначеного документа. Забороняється вимагати для здійснення відмітки та державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обмежень документи, не передбачені цією статтею. У разі зміни співвласника або набуття права спільної власності на земельну ділянку орган, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень, також вносить зміни до державного акта на право власності на землю щодо співвласників земельної ділянки. 7. Відчуження частини земельної ділянки з виділенням її в окрему земельну ділянку здійснюється після отримання її власником державного акта, що посвідчує право власності на сформовану нову земельну ділянку. 8. У разі якщо державним актом на право власності на земельну ділянку було посвідчено право власності на декілька земельних ділянок, відчуження однієї з цих ділянок здійснюється після виготовлення державного акта, що посвідчує право власності на кожну з цих ділянок. 9. Державний акт на право власності та право постійного користування земельною ділянкою видається на одну земельну ділянку. Право постійного користування на декілька земельних ділянок, наданих під будівництво та обслуговування лінійних об'єктів (доріг, трубопроводів, ліній електропередачі та зв'язку), може посвідчуватися одним державним актом.{ Стаття 126 в редакції Закону N 1066-VI ( 1066-17 ) від 05.03.2009 }

[B]tori[/B], это понятно, но в редакции теста что мы имеем, самый правильный - а, согласны?

[B]kalina[/B], я згодна по старому відповідь А, але я буду відповідати, наприклад, так як написала, якщо буду все настільки пам`ятати))))

Вопрос действительно старый...его уже обсуждали на форуме...может уберут или поменяют

Всім привіт, я непостійно знаходжусь в дискусії але постійно приймаю заочну участь. Звірку роблю по тестам і задачам. Перемкнуло 3 дні зацикл, можехтось розцикле =задача 18 :Задача №18Громадянином Н була видана довіреність на право продажу належного йому жилого будинку на ім’я гр.С. через місяць після видачи цієї довіреності гр.Н звернувся до нотаріуса з проханням скасувати цю довіреність. Які правові наслідки виникають у цьому випадку у довірителя і у представника по цій довіреності, якщо:А)ця довіреність була безвідкличноюБ) представник вже продав від імені довірителя жилий будинокВ)довіритель не повідомив представника про скасування їм довіреності.відповідт:Задача № 18. Які правові наслідки виникають у цьо-му випадку у довірителя і у представника по цій дові-реності, якщо: А)ця довіреність була безвідкличною Відповідь: А) Для даного виду повноважень (на продаж будинку) не передбачено видавати безвідкл. довіреність (це передбачено лише ст.10 ЗУ „Про фі-нансово-кредитні механізми і управління майном при будівн-тві житла та операціях з нерухомістю”) т-ж слід зазнач, що не можна скас-ти безвідкличну до-віреність (ст. 249 ЦК України).Б) Вже вчинено пра-вочин, представництво вже не діє.В) Це порушення довірителем вимог п.2 ст.249 ЦК України, так як він повинен негайн повідом предст-ка про скасув.дові-ті.сприводу відповіді А) КАПЕЦ ПЕРЕЧИТАЛА НОРМ-ку небачу щоб неможна було робити безвідкличні. Може ще у когось є думки , вибачте, що відриваю від привичного темпу:) (до цієї задачі все співпадало (відповіді маю на увазі, а тут СТУПОР)

[B]Лешая[/B]Сама назва – «безвідклична», на перший погляд, суперечить чинному законодавству. Усім відомо, що особа яка видала довіреність має право на її відміну. Проте, як вбачається із ч. 4 ст. 249 ЦК України законом може бути встановлено право особи видавати безвідкличні довіреності на певний час. Саме на підставі положень ЗУ «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» забудовник (власник) може обмежити свої права у такий спосіб і видати безвідкличну довіреність на певний строк.Вы правы и что вас смущает, не пойму?

[B]Лешая[/B]Щост і я тепер перечитала закон і не впевнена)))

Гадаю, така довіреність не може бути «безвідклична» і на практиці ми ніколи такої не робили.Запитаю у нотаріусів...

Стаття 249. Скасування довіреності1. Особа, яка видала довіреність, за винятком безвідкличної довіреності, може в будь-який час скасувати довіреність або передоручення. [U]Відмова від цього права є нікчемною.4. Законом може бути встановлено право особи видавати безвідкличні довіреності на певний час. [/U]Т.е. - Відмова від права на скасування є нікчемною, крім випадків, коли це встановлено законом. В нашому законодавстві це встановлено [B]тільки[/B] законом «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю»

[B]tori[/B]мой ответ в 334 был к посту 332но на вопрос 470 также считаю госактом.Во-первых, вопрос звучит широко, тогда как п.2 говорит о приобретении земли из земель частной собственностии в вариантах ответа не указано каким договором (ведь не любой договор может служить подтверждением права собственности ....)

Згідна з ВОЛЯ. Додаю витяг зі статті на сайті мінюсту, це все, що я свого часу знайшла про ці довіреності, хоча перешерстила все, до чого мала доступ: Законом може бути встановлено право особи видавати безвідкличні довіреності на певний час. На сьогодні, таким законом є лише Закон України [qoute]Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю[qoute], статтею 10 якого передбачено право забудовника на час дії договору видавати безвідкличну довіреність управителю на право делегування третім особам функцій забудовника у разі порушення останнім умов договору з управителем.Ось адреса: http://www.minjust.gov.ua/0/20083

мне такая доверенность встречалась - она даже не была заверена нотариально

У меня вопросы по-поводу вопросов:)))) 901-950 пост 305[B]НЕ ПОНИМАЮ ВОПРОС: 913. Які документи приймаються судами:[/B]а) рішення і наказіб) постанови і рішенняв) ухвали і рішення.Вот 914-й вопрос понятен, т.к. ЦПК предусматривает [B]формы судебных решений[/B]. !!!![B]922. Опіка над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою припиняється:[/B]а) у разі прийняття спадщини спадкоємцямиб) у разі скасування рішення суду про визнання особи безвісно відсутньою в) у разі оголошення фізичної особи померлою.[B]Helenna[/B] мне здесь и Б и В нравится:))) изложите пожалуйста как Вы для себя аргументировалиІнструкція п. 183 Опіка над майном [U]триває[/U] до скасування рішення суду про визнання фізичної особи безвісно відсутньою. У разі оголошення фізичної особи померлою, [U]нотаріус припиняє[/U] опіку над майном та вживає заходів до охорони спадкового майна в порядку, передбаченому Цивільним кодексом України. 184. Опіку над майном нотаріус припиняє на підставі заяви, поданої фізичною особою, місце перебування якої було невідоме або до скасування рішення суду про визнання фізичної особи безвісно відсутньою.Не могу найти ответ на:[B]936. Допускается ли множественность на одной из сторон ипотечного договора: [/B]а) допускаєтьсяб) не допускаєтсяв) допускаєтся на стороні іпотекодавця.[B]Helenna[/B] как у Вас вышло - В?[B]942. Ким легалізуються документи, видані органами іноземних держав:[/B]а) МЮУ та консульськими представництвами,б) тільки МЮУ,в) тільки консульськими представництвами.Тоже не вижу конкретного ответа..[B]947. Кому подає відповідні звіти нотаріус:[/B]а) ГУЮ в областях та фінансовим органам ВАШ ОТВЕТ????[B]б) ГУЮ[/B] МОЙ ОТВЕТв) МинюстуСтаття 14. Нотаріальне діловодство і звітність Державні нотаріальні контори і приватні нотаріуси ведуть встановлену статистичну та бухгалтерську звітність і подають Головному управлінню юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головним управлінням юстиції в областях, містах Києві та Севастополі.

По тесту [B]№941 [/B]согласна с kalina (пост 332), т.к. про земли историко-культурного назначения нигде в законодательстве четкого запрета не нашла, думаю неправильно сформулирован какой-то ответ. В тесте [B]470. Право власності на земельну ділянку посвідчується:[/B]а) державним актом (ст. 126 ЗКУ в старій редакції!, змінено від 05.03.2009 року: державним актом або угодою щодо відчуження, свідоцтвом про пр. на спадщину).б) договором або державним актомв) договоромСама сначала думала отвечать б), как более полный ответ. Но теперь склоняюсь к а).

[B]ВОЛЯ[/B]936 - в) ЗУ [qoute]ПРо іпотеку[qoute] [QUOTE]Стаття 18. Іпотечний договір Іпотечний договір укладається [B]між одним або декількома іпотекодавцями[/B] та іпотекодержателем у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. Іпотечний договір повинен містити такі істотні умови: [/QUOTE]

На пост 347. Питання 922 – мені також нравиться і б і в))))), але я обрала б, крім інструкції ще й на підставі ч.5 ст. 44 ЦК936 - ч.1 ст. 18 ЗУ Про іпотеку942 – п.2 інструкції про порядок консульської легалізації947 – це найбільш повна відповідь! Окрім цього це питання обговорювалось на форумі, було на курсах, а також на іспиті у Dalia. Однозначно я буду відповідати а.Якщо я щось не правильно розумію, з задоволенням прочитаю Вашу, ВОЛЯ, мотивацію і ми разом прийдемо до єдиної правильної відповіді))))))

[B]Helenna[/B], на пост 350 - согласна с вами.

Всім доброго дня. Рада за Вашу активність на форумі. Пробувала розібратись із тестовим питанням №942, вважаю вірна відповідь а), ось знайшла сайт і на ньому необхідну інформацію, яка допомогла мені розібратись http://www.ab-land.com.ua/ua/page/?r=28Зробила вибірку інформації із цього сайту:Легалізація документу - це підтвердження дійсності підпису посадової особи, займаній посаді та печатці вповноважених органів державної влади з метою використання даного документу на території іншої держави.Для документів розроблено всього 2 види легалізації - це Апостиль (спрощена легалізація, шляхом проставлення штампу «Апостиль») і консульська легалізація.УВАГА!!! Всі документи, які видані на території іноземних держав для використання на території України, повинні бути апостильовані у консульстві України.Консульська легалізація - застосовується при документообігу з організаціями, що походять з країн, що не є учасницями Гаазької конвенції (ОАЕ, Саудівська Аравія, Канада, Бразилія, Лівія, Іран, Ірак, Йорданія, Німеччина і т.д.). Такі документи підлягають легалізації в Міністерстві юстиції України, Міністерстві закордонних справ України з наступним засвідченням у Консульських відділах посольств тієї країни, для якої вони призначені. Т.т. послідовно в 3 етапи.МЗС України не легалізує документи, які видані на території іноземних держав. Такі документи мають бути легалізовані в консульській установі України в державі походження документів. Наприклад, якщо документ виданий на території Німеччини і його необхідно надати в держ.органи України, цей документ необхідно легалізувати на території Німеччини в Українському Консульстві (Мюнхен, Бонн, Берлін, Франкфурт-на-Майні). [B][U]ВИСНОВОК,[/U] який підтверджує вірність відповіді а) на тестове питання №942:[/B]Оскільки консулька легалізація передбачає [B]3 послідовні етапи легалізації, [/B]а саме: [B]1. Міністерство юстиції України, [/B][B]2. Міністерство закордонних справ України,[/B] [B]3. [/B] з наступним засвідченням у [B]Консульських відділах посольств тієї країни, для якої вони призначені[/B] і оскільки для документів, виданих на території іноземних держав поширюється те, що МЗС України їх не легалізовує, то 1. Міністерство юстиції України, та 3. у Консульських відділах посольств тієї країни, для якої вони призначені – ЗАЛИШАЮТЬСЯ, так як МЮУ ніхто не виключав з вищевказаного переліку.

ВР внесла зміни у Цивільний кодекс і закон про нотаріат у зв’язку із ратифікацією Конвенції про систему реєстрації заповітівВерховна Рада України ухвалила розроблений Міністерством юстиції Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з ратифікацією Конвенції про запровадження системи реєстрації заповітів». Даним законом внесено зміни до Цивільного кодексу України та Закону «Про нотаріат». Змінами передбачено, що заповіти, посвідчені нотаріусами або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статтях 1251 - 1252 Цивільного кодексу, а також відомості про спадкові договори підлягають обов’язковій державній реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому Кабінетом міністрів України. Метою змін до Закону «Про нотаріат» є гарантування права будь-якій особі, навіть якщо вона не є спадкоємцем за законом (при наявності свідоцтва про смерть), але вважає себе ймовірним спадкоємцем за заповітом, з’ясувати факт наявності заповіту і місце його зберігання. Зміни до статей 56 і 57 Закону «Про нотаріат» передбачають обов’язок реєстрації заповітів у Спадковому реєстрі. Законом встановлено строк набрання чинності - через шість місяців з дня його опублікування, а також доручено Кабінету міністрів забезпечити розробку і прийняття положення про Спадковий реєстр. [qoute]За[qoute] проголосували 284 із 426 народних депутатів, зареєстрованих у сесійній залі.

tori огромное спасибо!!!

[B]Mery[/B], будьласочка))) рада допомогти)))

[B]947. Державні нотаріальні контори і приватні нотаріуси подають відповідні звіти: [/B][U]а) до Гол.упр. юстиції МЮУ в АРК, гол. упр. юстиції в областях, містах Києві та Севастополі та фінансовим органам [/U](КЛЮЧ) (ч. 2 ст. 14 ЗУ «ПН» [B]в старій редакції!!![/B] і ця cтаття була змінена в редакції Закону N 614-VI ( 614-17 ) від 01.10.2008 } Дослівно цитую: «Д[B]НК і приватні нотаріуси[/B] ведуть встановлену статистину і бухгалтерську звітність [B]і подають управлінням юстиції РМРК, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій і [U]фінансовим органам [/U][/B]відомості та інші документи…………………..»б) МЮУв) лише до Гол.упр. юстиції МЮУ в АРК, гол. упр. юстиції в областях, містах Києві та Севастополі.

[B]Всем повезет!!!, [/B] рада вас видеть на форуме. Не пропадайте, а то без вас тяжело.К сожалению, ваша позиция по легализации (пост 352) кажется мне неверной. Вы все описываете правильно для документов, которые выходят от органов Украины, а у нас в тесте речь идет о документах, выданных органами иностранных государств. Я почитала сайт на который вы даете ссылку. Там действительно все понятно расписано, но обратите внимание:[QUOTE]ЩО ТАКЕ КОНСУЛЬСЬКА ЛЕГАЛІЗАЦІЯ?Якщо ж [B]легалізація документу здійснюється для виїзду у країну, що не є учасницею Гаазької конвенції, або у країну, що не визнає Україну повноправним учасником Конвенції,[/B] то проводиться стандартна процедура, затверджена міжнародним правом, що носить назву консульська легалізація. У такому випадку необхідно провести кілька дій юридичного плану за участю Міністерства Закордонних Справ, Міністерства Юстиції, а так самого консульства країни призначення.Консульська легалізація - застосовується при документообігу з організаціями, що походять з країн, що не є учасницями Гаазької конвенції (ОАЕ, Саудівська Аравія, Канада, Бразилія, Лівія, Іран, Ірак, Йорданія, Німеччина і т.д.). Такі документи підлягають легалізації в Міністерстві юстиції України, Міністерстві закордонних справ України з наступним засвідченням у Консульських відділах посольств тієї країни, для якої вони призначені.[/QUOTE]Это то, о чем вы писали. Но речь здесь идет [B]о документах, исходящих от наших органов, которые необходимы для предоставления в других странах.[/B]Документы, выданные органами иностранных государств подлежат легализации только консульскими представительствами. [QUOTE]МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ УКРАЇНИ Н А К А З N 113 від 04.06.2002 Зареєстровано в Міністерстві м.Київ юстиції України 26 червня 2002 р. за N 535/6823 Про затвердження Інструкції про порядок консульської легалізації офіційних документів в Україні і за кордоном 2. Компетенція органів дипломатичної служби України з питань консульської легалізації 2.1. До компетенції Міністерства закордонних справ України належать видання нормативно-правових актів, які регулюють порядок консульської легалізації, укладання відповідних угод, визначення кола та повноважень консульських посадових осіб при вчиненні консульської легалізації, затвердження тарифів консульських зборів. До компетенції Департаменту консульської служби МЗС України, а також Представництв МЗС на території України входять здійснення консульської легалізації офіційних документів, які виходять від офіційних органів України та іноземних держав, справляння консульських зборів за вчинення консульської легалізації, взаємодія з органами державної влади та місцевого самоврядування України та дипломатичними представництвами іноземних держав в Україні з питань консульської легалізації, а також надання інформації щодо питань консульської легалізації. До компетенції закордонних дипломатичних установ України входять здійснення консульської легалізації офіційних документів, звернення до відповідних органів держави перебування за офіційним роз'ясненням з цих питань, справляння консульських зборів за вчинення зазначених дій. 2.2. [B]Консульська легалізація здійснюється уповноваженим працівником Департаменту консульської служби МЗС України, Представництв МЗС на території України або консульською посадовою особою закордонної дипломатичної установи України. [/B][/QUOTE]И о Мин. юсте ни слова.

Всем спасибо:) Но всеравно меня смущает сам ответ , [qoute]что на продажу недвижимости не предусмотренно выдавать [qoute]безвыдкличну[qoute] доверенность.

перечитала указанные ссылки, согласна с [B][B][B]Yulchik [/B][/B][/B]по 942. Ким легалізуються документи, видані органами іноземних держав:а) МЮУ та консульськими представництвами,б) тільки МЮУ,[U]в) тільки консульськими представництвами.[/U]

Добрый день всем. Yulchik не буду пропадать, мне тоже без Вас и всех тяжело. Девочки, вот письмо нашла, которое еще раз подтверждает мои слова в посте №352, т.е. [B]942. Ким легалізуються документи, видані органами іноземних держав:[/B][U]а) МЮУ та консульськими представництвами,[/U]б) тільки МЮУ,в) тільки консульськими представництвами.МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ Л И С Т N 12-48-488 від 29.01.96 м.Київ vd960129 vn12-48-488 [B]Щодо документів, підписаних за кордоном з участю іноземних влад або які від них виходять [/B] Відповідно до ст.100 Закону [qoute]Про нотаріат[qoute] ( 3425-12 ) документи, які підписані за кордоном з участю іноземних влад або які від них виходять, приймаються нотаріусом при умові їх легалізації органами Міністерства іноземних справ України. Консульська легалізація складається з моменту встановлення і підтвердження вірогідності підпису іноземних посадових осіб на документах в підтвердження їх відповідності законам іноземних держав. При оформленні документів, які призначаються для дії за кордоном, зацікавлена особа повинна надати свої документи у відділ нотаріата [B]Міністерства юстиції [/B] чи уповноважений на це орган держави для підтвердження вірогідності підпису нотаріуса, який засвідчував ці документи, а потім - [B]в Міністерство іноземних справ для подальшої консульської легалізації.[/B] Це правило не поширюється на документи складені при участі влад (або виходять від них) держав-учасниць міжнародних договорів, в яких приймає участь Україна. По стану на січень 1996 року Україна підписала договори про правову допомогу з Китайською Народною Республікою, Республікою Польща, Литовською Республікою, Республікою Молдова, Республікою Грузія, Естонською Республікою, Латвійською Республікою, Монголією, Фінляндською Республікою. Не вимагається повної консульської легалізації документів, які надходять від держав, які приєдналися до Конвенції про правову допомогу і правові відношення в громадянських, сімейних та кримінальних справах, підписаної 22.01.93 р. в м.Мінську. На 15.08.95 р. Конвенція вступила в силу для Республіки Бєларусь, Республіки Вірменія, Республіки Таджикістан, Республіки Узбекистан, Російської Федерації, України. У цих випадках дійсність підпису нотаріуса повинна бути засвідчена органом юстиції або іншим уповноваженим на це органом. Начальник управління Л.Павлова Вот я тоже раньше склонялась к ответу в), но возвращаясь снова к этому вопросу изменила свое мнение на а)

Форум

Інформаційний ресурс

Іспит з 01.09.2010

Хто зараз онлайн