Номер повідомлення:#20
Stonehenge
» 10 лютого 2011, 18:11
[QUOTE]к № 14 и к № 15 - а теперь процитируйте норму, которая ЭТО уставливала, а теперь взамен приняли другую, которая не должна иметь обратной силы )))у нас не прецедентная система права , увы ([/QUOTE]:)ПриВеДиК, разница между континентальной и англосаксонской правовыми системами большинству из нас известна с детства.Пленум Верховного суда никогда и не претендовал на нормотворчество. Его постановления всегда были лишь одним из источников [U]толкования [/U]норм права. Причём, до появления в Украине Конституционного суда это толкование считалось официальным и лежало в основе формирования судебной практики. На сегодняшний день официальное толкование ст. 58 Конституции имеется такое І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И Р І Ш Е Н Н Я КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) м. Київ, 9 лютого 1999 року Справа N 1-7/99 N 1-рп/99 vd990209 vn1-рп/99 Конституційний Суд України у складі суддів КонституційногоСуду України:... розглянув на пленарному засіданні у письмовому слуханнісправу за конституційним зверненням Національного банку Українищодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58Конституції України про зворотну дію в часі законів та іншихнормативно-правових актів у випадках, коли вони пом'якшують абоскасовують відповідальність особи. Приводом для розгляду справи відповідно до статей 42, 43Закону України [qoute]Про Конституційний Суд України[qoute] ( 422/96-ВР )стало конституційне звернення Національного банку України щодоофіційного тлумачення положення частини першої статті 58Конституції України ( 254к/96-ВР ) про зворотну дію в часі законівта інших нормативно-правових актів. Підставою для розгляду справи відповідно до статті 94 ЗаконуУкраїни [qoute]Про Конституційний Суд України[qoute] є наявністьнеоднозначного застосування положень частини першої статті 58Конституції України про зворотну дію в часі законів та іншихнормативно-правових актів при застосуванні обласними управліннямиНаціонального банку України Закону України [qoute]Про внесення змін додеяких декретів Кабінету Міністрів України з питань валютногорегулювання[qoute] від 3 червня 1997 року N 295/97-ВР, яким скасованообов'язковий продаж валютних надходжень і відповідальністьюридичних осіб. Заслухавши суддю-доповідача Вознюка В.Д. та дослідившиматеріали справи, Конституційний Суд України у с т а н о в и в: 1. Суб'єкт права на конституційне звернення - Національнийбанк України - просить дати офіційне тлумачення положення частинипершої статті 58 Конституції України, яке визначає, що закони таінші нормативно-правові акти мають зворотну дію в часі у випадках,коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, і чипоширюється це положення на юридичних осіб. Необхідність такого тлумачення обгрунтовується тим, щообласні управління Національного банку України неоднозначнозастосовують положення Закону України [qoute]Про внесення змін до деякихдекретів Кабінету Міністрів України з питань валютногорегулювання[qoute], яким скасовано обов'язковий продаж валютнихнадходжень і відповідальність юридичних осіб (стаття 1 Закону).Зокрема, управління і далі накладають штрафи на юридичних осіб занесвоєчасний продаж надходжень в іноземній валюті, що мав місце донабрання чинності зазначеним вище Законом. Це, на думку суб'єктаправа на конституційне звернення, суперечить законодавству,оскільки положення статті 58 Конституції України про зворотну діюзаконів у випадках, коли вони пом'якшують або скасовуютьвідповідальність, повинні поширюватись і на юридичних осіб. Декретом Кабінету Міністрів України [qoute]Про систему валютногорегулювання і валютного контролю[qoute] від 19 лютого 1993 року N 15-93визначалося, що уповноважені банки зобов'язані продавати усінадходження на користь резидентів в іноземній валюті наміжбанківському валютному ринку України протягом п'яти днів змоменту зарахування таких надходжень на кореспондентські рахункиуповноважених банків (пункт 3 статті 4 Декрету). За невиконанняцих обов'язків відповідно до абзацу п'ятого пункту 2 статті 16цього Декрету передбачалось накладення штрафу в розмірі, щовстановлювався Національним банком України. Ще одним ДекретомКабінету Міністрів України [qoute]Про тимчасовий порядок використаннянадходжень в іноземній валюті[qoute] від 19 лютого 1993 року N 16-93передбачався обов'язковий продаж через уповноважені банки наміжбанківському валютному ринку України 50 відсотків надходжень віноземній валюті на користь резидентів (стаття 1 Декрету). Законом України [qoute]Про внесення змін до деяких декретівКабінету Міністрів України з питань валютного регулювання[qoute] ДекретКабінету Міністрів України [qoute]Про тимчасовий порядок використаннянадходжень в іноземній валюті[qoute] визнано таким, що втратив чинність(стаття 2 Закону). А до Декрету Кабінету Міністрів України [qoute]Просистему валютного регулювання і валютного контролю[qoute] було внесенозміни, зокрема скасовано обов'язковий продаж надходжень на користьрезидентів в іноземній валюті через уповноважені банки наміжбанківському ринку України та відповідальність за невиконанняцього обов'язку (стаття 1 Закону). [B] 2. В регулюванні суспільних відносин застосовуються різніспособи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієїформи регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися,зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду(ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма). За загальновизнаним принципом права закони та іншінормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принципзакріплений у частині першій статті 58 Конституції України, заякою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, щовона починається з моменту набрання цим актом чинності іприпиняється з втратою ним чинності, тобто до події, фактузастосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, підчас дії якого вони настали або мали місце.[/B] Дія нормативно-правових актів у часі раніше визначаласьтільки в окремих законах України (стаття 6 Кримінального кодексуУкраїни ( 2001-05 ), стаття 8 Кодексу України про адміністративніправопорушення ( 80731-10 ), стаття 3 Цивільного процесуальногокодексу України ( 1501-06) та інші). Конституція України,закріпивши частиною першою статті 58 положення щодонеприпустимості зворотної дії в часі законів та іншихнормативно-правових актів, водночас передбачає їх зворотну дію вчасі у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують юридичнувідповідальність особи, що є загальновизнаним принципом права.Тобто щодо юридичної відповідальності застосовується новий закончи інший нормативно-правовий акт, що пом'якшує або скасовуєвідповідальність особи за вчинене правопорушення під час діїнормативно-правового акта, яким визначались поняття правопорушенняі відповідальність за нього. Відповідальність можлива лише за наявності в законі чи іншомунормативно-правовому акті визначення правопорушення, за яке такаюридична відповідальність особи передбачена, і яка можереалізовуватись у формі примусу зі сторони уповноваженого державоюоргану. 3. В Конституції України стаття 58 міститься у розділі II[qoute]Права, свободи та обов'язки людини і громадянина[qoute], в якомузакріплені конституційні права, свободи і обов'язки насампередлюдини і громадянина та їх гарантії. Про це свідчить як назвацього розділу, так і системний аналіз змісту його статей тачастини другої статті 3 Конституції України. Положення окремих статей Конституції України, в якихнасамперед визначається правовий статус церкви і релігійнихорганізацій в Україні (стаття 35), політичних партій тагромадських організацій (статті 36, 37), гарантують їх діяльністьчерез реалізацію прав та свобод людини і громадянина, а саме -права на свободу віросповідання і світогляду, права на свободуоб'єднання у політичні партії та громадські організації. Тому Конституційний Суд України дійшов висновку, що положеннячастини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію вчасі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коливони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, стосуєтьсяфізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб. Але це не означає, що цей конституційний принцип не можепоширюватись на закони та інші нормативно-правові акти, якіпом'якшують або скасовують відповідальність юридичних осіб. Протенадання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам можебути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншомунормативно-правовому акті. На підставі викладеного і відповідно до статей 147 та 150Конституції України, статей 51, 63, 65 Закону України [qoute]ПроКонституційний Суд України[qoute], Конституційний Суд України в и р і ш и в: 1. Положення частини першої статті 58 Конституції України проте, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотноїдії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовуютьвідповідальність особи, треба розуміти так, що воно стосуєтьсялюдини і громадянина (фізичної особи). 2. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим довиконання на території України, остаточним і не може бутиоскарженим. 3. Рішення підлягає опублікуванню у [qoute]Віснику КонституційногоСуду України[qoute] та в інших офіційних виданнях України. КОНСТИТУЦІЙНИЙ СУД УКРАЇНИ
"...Если выпало в Империи родиться,
лучше жить в глухой провинции, у моря..."
Иосиф Бродский