Номер повідомлення:#16
V
» 23 вересня 2007, 16:37
NO, підтримую, доповню.Держави - члени Співдружності Незалежних Держав, учасники Конвенції - Вірменія Таджикистан, Бєларусь, Туркменістан Казахстан, Узбекистан, Киргизстан, Україна Молдова, Азербайджан. Росія, Грузія.Про чинність Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах для України додатково див. Лист Міністерства юстиції N 26-53/7 ( v53_7323-06) від 21.01.2006 Ст. 1 Конвенції - Надання правового захисту 1. Громадяни кожної з Договірних Сторін, а також особи, щопроживають на її території, користуються на територіях всіх іншихДоговірних Сторін у відношенні своїх особистих і майнових правтаким же правовим захистом, як і власні громадяни цієї ДоговірноїСторони. 2. Громадяни кожної з Договірних Сторін, а також інші особи,що проживають на її території, мають право вільно і безперешкоднозвертатися до суду, прокуратури й інших установ других ДоговірнихСторін, до компетенції яких відносяться цивільні, сімейні ікримінальні справи (далі - установи юстиції), можуть виступати вних, подавати клопотання, пред'являти позови і здійснювати іншіпроцесуальні дії на тих же умовах, що і громадяни цієї ДоговірноїСторони. 3. Положення цієї Конвенції застосовуються також до юридичнихосіб, створених відповідно до законодавства Договірних Сторін.Ст. 13 Конвенції проголошено, що документи, які на території однієї із Договірних Сторін виготовлені чи засвідчені установою або спеціально на те уповноваженою особою в межах її компетенції і за встановленою формою і скріплені гербовою печаткою, приймаються на території інших Договірних Сторін без будь-якого додаткового засвідчення. Україною Конвенція ратифікована 10 листопада 1994 року (Закон України від 10.11.94 № 240/94-ВР) із певними застереженнями, зокрема з приводу того, що Україна не бере на себе зобов'язання визнавати і виконувати: - виконавчі написи та нотаріальні акти щодо грошових зобов'язань. Застереження України, висловлені у вказаному Законі стосуються обсягу правової допомоги, визначеної положеннями статті 6 та пунктом [qoute]а[qoute] статті 51 згаданої Конвенції і не відносяться або перечать основному змісту статті 13 Конвенції. Висновок, якщо документ не про примусове виконання стягнення богу та відшкодування чи погашення боргових зобов’язань, то можна засвідчити з ньогокопію .