Номер повідомлення:#9
VB
» 14 вересня 2006, 18:51
Вважаю, що право власності на земельну ділянку виникає у покупця на підставі ст.334 ЦК . Земельний кодекс - спеціальний закон але прийнятий раніше загального. Тому необхідно враховувати норми ЦК. Відповідно до ст. 81 Земельного кодексу гр.України набувають право власності на підставві придбання за договором купівлі продажу т.і. Ст.120 - перехід права власності на землю з переходом права на нерухомість. Якщо за ДКП виникає право власності на нерухомість, то і на зем.ділянку також. В ст.126 ЗК не вказано, що Державний акт є підставою права власності, він тільки посвідчує право. Вважаю, що при одночасному посвідченні договорів купвіл-і продажу та іпотеки будинку- землі можна не витребовувати Держакт. Опис правовстановлюючого документа не є суттєвою умовою договору, тому можна навіть це не описувати, а зробити службову відмітку. Якщо з якихось підстав не включати до предмету іпотеки зем.ділянку, а будинок включати, то заборону можна накладти тільки на будинок. Іпотекодавець може оформити Державний акт, продати цю зем.ділянку (обтяження немає). Іпотекодержатель не зрадіє, нотаріус буде крайнім, бо не роз'яснив йому наслідки вчинюваних дій