ТрЫнДеЛкА предпраздничная, свижэнька, 65-ая, седня здесь)))

[Ксюня]

мы ж не бьём, тока пальчиком пожурим и отпустим....)))))

[Nonna]

мы ж не бьём, тока пальчиком пожурим и отпустим....)))))

маловато будет...

[Vatson]

ну да, а потом удивлчемся, что кто-то еще имеет доступ на Малый .если сами нотариусы дают доступ своим помощникам ничего в этом хорошего нет.

[Ксюня]

дык, для всего остального у него жена имеется:)))) ... и начальница...

[Nonna]

понедельник ...не трындится и людёв нет...пошла домой, к станку.....

[MG]

понедельник ...не трындится и людёв нет...пошла домой, к станку.....

Нонна, на балеруншу ?

[net.***!]

понедельник ...не трындится и людёв нет...пошла домой, к станку.....

а у меня карточки....

[net.***!]

давайте посмеемся хотя чесно смех сквозь слезы ...Ксюня уже в курсе
малому выдали книги....
Я И УКРАИНА НА РУССКОМ ЯЗЫКЕ!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!! ШОБ ТОМУ ТАБАЧНИКУ НЕ СПАЛОСЬ на петровке купила те здал сегодня....

[net.***!]

шо он нам напечатал и на сколько книги выдали зхуже еще чам в том году
куда деньги девают зла не хватает

[notаrk]

це не сміх, це ідіотизм...

[net.***!]

ДЕБИЛЗМ .....

[net.***!]

ЗА ТО 5 МЛН ГРН НА ЗАКУПКУ КВАРТИР ДЛЯ СЕБЯ ВЫДЕЛИЛИ

[net.***!]

похоже тема не раскрыта

[Просто Piseц]

До відома приватних нотаріусів Київського міського нотаріального округу та завідувачів Київськими державними нотаріальними конторами
Просимо в строк до 20 вересня 2012 року надати пропозиції щодо проблемних питань, які, на Вашу думку, мають бути винесені на обговорення і затвердження Методичною радою. Питання має бути конкретним, з чітким формулюванням і посиланням на норму права. Бажано вказати своє бачення вирішення поставленої проблеми.

И что вы думаете по этому поводу?

[net.***!]

да ничего не думаем....уже думали неделю назад....

[notаrk]

У мами моєї в городі
замріяний бог
приліг відпочити
в пахучому свіжому сіні...
І зблиски летять
мерехтливо-серпнево-осінні
між маминих буднів земних,
між турбот і тривог.

У мами моєї в саду
заметіль хризантем
тремтить, розполікана
в лагідно-сонячній зливі!
І очі всміхаються мамині,
добрі й щасливі,
і в серці зоріє
такий оксамитовий щем!..

У мами моєї так солодко
пахне в печІ-
вогнем зацілована
мліє рум'яна хлібина!..
І я у кутку,
ясноока, білява дитина,
всміхаюся ніжно
до теплих смачних калачів.

У мами моєї намолені
снять образИ
і вишита хрестиком доля
мого родоводу
лягла на рушник, наче промені
світлі на воду,
немов на долоню Пречистої
перла роси...

У мами моєї таких
розмаїтих казок,
таких колискових у кУфері*
в'язанка пишна!..
І біля криниці
зажурена мамина вишня
у душу мені
натрусила серпневих зірок...

[notаrk]

Ох, яка ж я одинока
Без своєї половинки!
Повні сліз обидва ока,
Не складається картинка.

Нікому за стан вхопити,
Поцілунком привітати.
Ні з ким на ніч чай попити,
Вийти в люди в свято з хати.

- Боже, змилуйсь наді мною,
Пішли мені чоловіка!
Чи отак вже самотою
Доживати буду віка?!

- Я даю! Не помічаєш!
Все сидиш в своїй квартирі,
В компі вільний час зганяєш
Й пишеш вірші жалібливі...

[Vatson]

шо он нам напечатал и на сколько книги выдали зхуже еще чам в том году
куда деньги девают зла не хватает

у снас половина учебников просто убитые

[net.***!]

у меня вчера муж ...бывший поехал купил математику английский я и украина там еще что то на 280 гривен странички порваны половину нет фу дранття ...а если денег нет то как ребенку учить блин ну противно в руки брать

[notаrk]

Світило сонце на чужі шляхи,
А мій чомусь без жалю обминало…
Щоб випросить прощення за гріхи
Одних молитв, як виявилось, мало…
Отак й минало в сірості життя,
Хоч би хто кинув той окраєць світла!...
Знайшла б я навіть з прірви вороття,
Не для людей – для себе б я розквітла…
В пітьмі чужій слабка я і сліпа,
Чи лізла вверх, чи билась об каміння…
Людська рука для помочі скупа,
Як сонцю жаль хоч трошечки проміння…
І раптом Ти, як блискавка з небес,
Розрізав сяйвом навпіл моє небо…
Я шепотіла: «Не бува чудес!…»
А чудо те світилося із тебе…
Я тамувала подив у сльозах,
Тримала твою руку, як спасіння,
І грало сонце у моїх устах,
Ти – як творець, і я твоє творіння…
Мені ти світ яскраво малював
І небо дарував у позолоті…
Нехай же ті, хто руку не подав
Шукають світло у своїм болоті!
Мене в любові ти заколисав,
Ти – мій єдиний, диво моє рідне!
Мені ти сонця з неба не дістав…
Воно ж з тобою просто не потрібне!!

[notаrk]

Прекрасна Осінь... Звабниця-красуня -
Руде волосся до самих плечей,
Очей бездоність піднебесся синя,
У них спокуса зоряних ночей.

На ній серпанок - легке павутиння,
Що не сховає пишності грудей.
Її таку, зустрівши Вітер зрання,
Не міг відвести погляду очей.

Вони кохались в золотому листі,
Від їх бажань почався листопад.
Він пестив її тіло аж до млості,
І божеволів від її принад.

Вони кохались вперше, як востаннє,
Бо скоро прИйде та розлучниця Зима,
Все снігом замете... Та їх кохання
Не зможе знищити холодністю вона.

[notаrk]

Вершини бувають різні…
Засніжені, гострі, грізні,
Далекі, близькі, незнані,
Загублені десь в тумані…
Хтось хоче вершину слави,
Хтось – просто в шовкові трави…
Той мудрості пік узріти,
А той – керувати світом…

Вершини бувають різні –
Буває на них затісно…
А я на своїй вершині
В обіймах гойдаю сина…

[net.***!]

еррор ...хелп

[net.***!]

такие стишочки....

[Просто Piseц]

Як умру, то поховайте

Мене на могилі

Серед степу широкого

На Вкраїні милій,

Щоб лани широкополі,

І Дніпро, і кручі

Було видно, було чути,

Як реве ревучий.

Як понесе з України

У синєє море

Кров ворожу... отойді я

І лани і гори —

Все покину, і полину

До самого Бога

Молитися... а до того

Я не знаю Бога.

Поховайте та вставайте,

Кайдани порвіте

І вражою злою кров’ю

Волю окропіте.

І мене в сем’ї великій,

В сем’ї вольній, новій,

Не забудьте пом’янути

Незлим тихим словом.

[net.***!]

оказывается у нас русский

мухтарська мова.

...я только сейчас поняла мне в обед малой сказал и дошло только что где он такое слышал....

[notаrk]

Віє вітер, зриває листочки,
Стелить землю м'яким покривалом.
Осінь ніжно гаптує сорочку,
Розшиває узори так вдало.

Ми з тобою так осені раді,
Бо вона нас обох поєднала.
Не стояв нам ніхто на заваді,
Осінь ніжну любов дарувала.

Ясні зорі летіли під ноги,
А бажання були разом з нами.
І стелила нам доля дороги,
Зіткані Осінню рушниками.

Усміхалася Осінь й раділа,
Що такі ми з тобою щасливі.
І немає найкращого дива,
Як у парі прожити і мирі.

І немає найбільшого щастя,
Коли поруч крокує кохання.
Поколінням воно передасться,
Бо живе на землі невостаннє.

Будуть зорі всміхатися з неба,
Буде місяць світити дорогу.
І спішитиме щастя до тебе,
Залишивши позаду тривоги.

Залишивши позаду тривоги,
Залишивши позаду печалі.
Буде Осінь стелити дороги,
І нестиме в незвідані далі.

[notаrk]

такие стишочки....

на ці вірші випадково натрапила в контакті в групі Сучасна українська поезія. після них хочеться жити-не всі в нас ідіоти та дебіли, а є прекрасні, талановиті та чуттєві люди!!!!!

[notаrk]

Зірки збирав - і падав на коліна,
І так боліло, що не описати...
Тепер змінився - є на те причини,
Я вже не знаю, що таке страждати!

Я переміг тебе, хитрунко-доле!
Здалась важкою ти для мене спершу,
І не жахай мене, будь ласка, болем,
Своєю впертістю тебе я перевершу!

Ти думаєш, що краща? Я не згоден!
Цю думку вже нікому не змінити.
А поки ти шукатимеш пригоди,
Я буду жити! Чуєш? Буду жити!

[net.***!]

сорри вірші просто на російській пишу не зручно переключити ....но ви праві