Продолжаем размышлять....Одним з основних елементів спрощення процедури державної реєстрації речових прав на нерухоме майно є відмова від нормативної вимоги проведення державної реєстрації речових прав на нерухомість, які вже були зареєстровані відповідно до чинного на момент їх виникнення законодавства, втім не внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Вказане дозволить заощадити як час учасників реєстраційної процедури, так і кошти заявника, який не буде вже сплачувати за витяг в процедурі державної реєстрації (нагадаю, що від сплати державного мита він у цьому випадку був звільнений).
В частині порушеного Вами питання також зверну увагу на необхідність розгляду норм Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" в комплексному аналізі, оскільки поряд з нормою абзацу другого частини п’ятої статті 3 Закону, вказані питання уточнені в інших його правових нормах. Згідно з частиною шостою статті 3 Закону будь-які правочини щодо нерухомого майна (відчуження, управління, іпотека тощо) вчиняються, якщо право власності чи інше речове право на таке майно зареєстровано згідно з вимогами цього Закону, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті та статтею 4-1 цього Закону.
В свою чергу, частиною четвертою статті 3 Закону чітко визначено, що права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень. Відтак, Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 N 868, визначено, що нотаріус, яким вчинено нотаріальну дію з нерухомим майном, проводить державну реєстрацію прав, набутих виключно у результаті вчинення такої дії.
У разі коли в результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном виникають речові права, що є похідними від права власності, за відсутності державної реєстрації права власності на таке майно у Державному реєстрі прав нотаріус, яким вчиняється нотаріальна дія, одночасно проводить державну реєстрацію права власності на таке майно та державну реєстрацію речового права, що є похідним від нього.
В той же час, Ви невірно зрозуміли, що нотаріус позбавлений права відкрити розділ на об’єкт нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, оскільки без вказаної дії неможливо провести державну реєстрацію. Так, згідно з пунктом 21 Порядку на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав щодо об'єкта нерухомого майна, право власності на який заявлене вперше, державний реєстратор відкриває відповідний розділ у Державному реєстрі прав, присвоює реєстраційний номер такому об'єкту та формує реєстраційну справу відповідно до законодавства.
Відповідь на звернення від Татьяна Антонова
Добрий день Дмитро Миколайович!
Згідно з абзацом четвертим пункту 2 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року № 868, яка набере чинності 12 лютого 2014 року «Нотаріус, яким вчинено нотаріальну дію з нерухомим майном, проводить державну реєстрацію прав, набутих виключно у результаті вчинення такої дії». Чи значить це те, що у разі відсутності реєстрації права власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно власник повинен провести державну реєстрацію права власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно у реєстраційній службі перед вчиненням нотаріальних дій? Тепер нотаріуси не мають права під час вчинення нотаріальних дій одночасно провести реєстрацію права власності відчуджувача і правонабувача та відкрити розділ на об’єкт нерухомого майна ?
Згідно з абзацом другим пункту 5 статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав власності, реєстрація яких проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об’єктом незавершеного будівництва проводиться нотаріусом, яким вчиняється така дія.
Чи не протирічять між собою зазначенні вище норми Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та норми нового Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень? Якщо так, то яким нормативним актом слід керуватися? Адже закон має вищу юридичну силу ніж порядок.
Заздалегідь вдячна Вам за надані роз'яснення.