Номер повідомлення:#32
Весна :)
» 22 червня 2008, 17:34
Коллега - кого ви мали на увазі.Золотая Рыбка - тримайтесь, це все минеться. Народ де ваш оптимізм, подивіться на дворі літо, життя прекрасне, а проблеми, для того і є щоб їх вирішувати. Так наші закони це жуть, так наше керівництво .... це краще б його не було взагалі, в системі нотаріату - повний хаос. Але тільки на нас все і тримається. Підіть в будь-яку установу так вас посшлют і глазом не моргнуть. Ми для населення як спасатєлний жилєт, тільки нотаріус завжди підскаже як краще зробити, до кого звернутись, які наслідки того чи іншого вчинку, навіть, просто - вислухає. Нас цкують зі всіх сторон, але хто винуватий, МИ - саме ми, це дозволяєм, ми з цим не боремось. Кожен сидить в конторі і бідкається, а проявити себе в громадській роботі?, просто навіть сходити на семінар? не мовчати коли податкова чи УЮ наїзжать? - ХТО - одиниці. Принцип у більшості - краще промовчати ніж получити. Ой які погані закони - звісно погані - то чому не виробити єдину практику? ой ніхто не поважає нотаріуса - а нотаріус себе поважає, подивіться на відкати, на цінову політику на професійну етику - де вони ??????? Боротись треба за повагу до професії, солідарним бути, триматись зубами і руками один за одного. Де ви бачили лікаря, як наговорює чи здає свого колегу, чи може суддю. чи навіть міліціонера, працівника прокуратури- не ма таких. Вони стоять за свою професію, а у нас ? бруд, бруд, бруд- і це всі називають словом конкуренція. Немає поваги у колеги до колеги, а ми хочем поваги -суспільства. Двох трьох людей в нотаріаті, що вирачають свій час на громадську діяльність, на те щоб згуртувати нас, щоб хоч трохи вплинути на прийняття того чи іншого закону - ЗАМАЛО. Кожен наш документ- це наше лице, кожна наша консультація- це рівень знань, З брудом, що вилився на нотаріат можна боротись тільки солідарністю, професіоналізмом та самоповагою. Так іноді після роботи відчуваєш себе вижатим лимоном, ні сил, ні енергії, ні бажань, але це моя робота, а легко тільки там де нас не має. Я люблю свою роботу, я відчуваю себе потрібною, я отримаю задоволення від того, що допомагаю людям, от трохи б ще фінансово наша робота себе забезпечувала, а то принципіальність і фінансове забезпечення в наші роботі не завжди узгоджуються, і можна сказати - ЖИЗНЬ УДАЛАСЬ:)