Возможна ли передача доли в уставном фонде другому участнику ТОВ по заявлению, заверенному нотариально?

[nota]

"Хочу уточнить, что заявлением участник сообщает не о выходе (в описанной ситуации), а об уступке доли. Выход влечет совершенно другие последствия (см. ст. 148 ГК, отношения же по уступке регулируются ст. 147 ГК). В заявлении при уступке предлагаю такую формулировку: ""Я, __, повідомляю, що відступив всю свою частку у статутному капіталі ТОВ ""__"" гр. ____ згідно договору від ___року, в зв'язку з чим вибув з учасників товариства. Нияких претензій ..... не маю""."

[Таня]

Статутом може бути передбачено право інших учасників придбати чсатку в розмірі пропорційному їх часткам в статутному фонді. Тому, якщо розглядати це питання всебічно, то мабуть варто ознайомитися зі статутом

[V]

Заява не може собою підмінити поняття відчуження-набуття зі всіма правами, обов'язками та зобов'язаннями сторін. Заявою можна залишити належну співвласнику долю статутного капіталу в розпорядження юрособи, а в подальшому новим учасником прийняти її відповідно протокольного рішення, який зобов'язується підтримувати задекларовані цілі та мету при реєстрації (перереєстрації). Проходять варіанти у виконкомі щодо приватних підприємств при умові передачі-прийняття зі всіма активами та пасивами. Як бути з майном (нерухоме – будівлі ..., рухоме – транспортні засобі ... тощо), що потребує спеціальної процедури відчуження та реєстрації? Чи може державний реєстратор виконкому, не маючи на те функціональних прав, приймати статути з внесеним майном, на яких засвідчено справжність підписів засновників? Наприклад, нерухомість - відсутня перевірка заборони, визначені обов’язкові оплати розміру мита, пенсійного, реєстрація правочину і т.д. Виконком при цьому видає Свідоцтво про право власності на юридичну особу. Це малограмотність, зловживання посадою або підміна законодавства за аналогією рішення судів, яких не стосуються чомусь обов’язкова перевірка можливості, реєстрація та державні платежі? Тобто, білим можна! Ст. 147 ЦК. Що таке частка? Це є стала величина? – ні. Гроші вніс, зняв, вніс, зняв – в результаті нуль. Сформував статутний капітал за рік, ніби (див.ч.3). Треба перевірити нотаріусу? Як, чому? В основному, це тільки формальність. Реальний статутний капітал за кордоном (Словаччина, Чехія) гарантує недоторканість на випадок пред’явлення вимог кредиторами при ліквідації та реорганізації (вихід засновника), зловживання, забезпечення цивільного позову. Задекларував статутний капітал італієць на мільйон гривень, не внісши його до року, продає свої корпоративні права іншому італійцю за мільйон. Юрособа не має ані йоти. Це не шахрайство? Продавати можливі грошові кошти за гроші, або може це продаж державної реєстрації? Чому не обов’язкові аудити? Як можна відчужувати абстракцію? На мою думку – не має предмету, нема і теми. Виконком розуміє так - нема обов’язкової нотаріальної форми для корпоративних прав, значить можна будь що та все.Раніше, при посвідченні установчого договору, якщо вносилось до статутного фонду нерухоме майно то повністю витримувалась процедура передбачення для його відчуження загальними правилами. Це перевірка заборони відчуження, оплата пенсійного фонду, відсоток ... . В результаті виходить, що передача долі в статутному капіталі можлива заявою. Тільки не в прямому розумінні. А як же бути з майном в статутний капітал? Як вносити, протоколами із засвідченням справжності підписів? Хто бачив процедуру видачі виконкомом Свідоцтва при поверненні нерухомого майна? Які видають документи юридичній особі при внесенні в статутний капітал недобудови? Де згода подружжя, права дітей? Чому мовчить Закон України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців”. Законодавчою базою завжди був Харків. Одні питання.

[Таня]

Статут це не договір, тому при посвдченні статуту нотаріус засвідчує справжність підпису фізичних осіб, та не перевіряє факти. Щодо установчих договорів, то по суті це договори про спільну діяльність щодо створення товариства або договори про наміри. Я вважаю, що не можна було посвідчувати ці договори як правовстановлюючі при внесенні в статутний фонд нерухомого майна, тому що сторони могли підписати договір і більше нічого не робити. нейти у виконком та не реєструвати юр. особу. Як бути тоді з попередніми документами на нерухоме майно, і хто є набувачем майна , якщо юр. особа не зареєстрована?

[Таня]

Щодо заяв, то потрібно дуже обережно ставитись до змісту та не писати що свою частку передаю.....адже нам заборонено засвідчувати справжність підпису на документах,що містять характер угод.Є вихід, а є відступлення частки. при відступленні третім особам учасник зобов'язаний повідомити іншим учасникам про свій намір , а учасники приймають рішення скористуватись переважним правом чи ні, але заявою не передається право власності. Існує практика коли юристи для того щоб відкласти судову справу подають позови щодо неправомірності засвідчення заяв такого змісту

[Вітал.if]

В статті „Односторонні правочини у нотаріальній практиці” мою висловлювалася думку про те, що Статут є одностороннім правочином, тому за зальними правилами посвідчення правочинів встановлених ЦКУ (а не нотаріальним законодавством) він підлягає посвідченню (а не засвідченню справжності підпису). А при нотаріальному посвідченню, як відомо, нотаріус перевірить і заборону, і податкову заставу і т. п. та стягне державне мито у розмірі 1%. На жаль і досі Мінюст не висловив свою думку з цього питання.