спільна власність подружжя

[Valik]

Прошу колег допомогти. У кого є зразок договору про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності, будьте ласкаві скиньте мені на nota_slav@mail.ru. Зараньше дуже вдячна.

[Valik]

0

[Армани]

0

[Практик.]

[QUOTE]___________________ Анатолійовичу - одна друга частина______________________ Вікторівні - одна друга частина[/QUOTE]це договір не про поділ, а про визначення часток

[Варя]

я думаю такий зразок Вам підійде ( можете корегувати на власний рорзсуд)

[Love]

У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної сумісної чи спільної часткової власності на нього припиняється, а поділене майно набуває правовий статус окремо визначеного майна. Договір поділу майна (чи спільного сумісної, чи спільної часткової власності ) має на меті припинити існування одного об’єкта нерухомого майна з метою перетворення його на два окремі об’єкти з відповідною реєстрацією в органах БТІ двох об’єктів. Відповідно до Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно розділ Реєстру прав та реєстраційна справа закриваються у разі поділу або об’єднання нерухомого майна. При поділі нерухомого майна для кожного з об’єктів нерухомого майна відкриваються нові розділи Реєстру прав і нові реєстраційні справи, кожному з об’єктів нерухомого майна присвоюється новий реєстраційний номер (пункти 4.2, 4.3). Поділ майна, що є у спільній сумісній чи спільній частковій власності проводиться у порядку, що передбачений ст. ст. 367, 372 ЦК України.Що стосується спільного сумісного майна подружжя, то мова про поділ майна може йти тільки в ракурсі : «тобі – квартиру, мені машину». Поділ квартири взагалі не може відбуватися, бо це є неподільним майном ( ст. 183 ЦК України). Як правило – в квартирі лише один вихід та зробити інший немає технічної можливості. Для того, щоб укласти такий договір достатньо, щоб було хоча б два об’єкта спільної сумісної власності подружжя (наприклад, квартира, автомобіль або квартира та земельна ділянка, тощо). Нотаріус посвідчує договір поділу спільного майна подружжя таким чином, що одному з них перейде в цілому квартира, іншому – автомобіль чи земельна ділянка. Для укладення такого договору необхідно витребувати всі документи, як для договору відчуження. Такий договір підлягає реєстрації в органах БТІ, оскільки він є правовстановлювальним документом і входить до переліку документів, на підставі яких проводиться реєстрація права власності на нерухоме майно. Договір про визначення часток робити не має сенсу, оскільки право власності на нерухоме майно зареєстроване у БТІ за одним із подружжя - «титульним» власником» і зареєструвати визначену частку на іншого з подружжя не можливо, оскільки на підставі такого договору не переходить право власності на майно і такий договір не є правовстановлювальним документом. Договір про визначення часток може бути укладений лише між тими співвласниками, що зазначені у правовстановлювальному документі та зареєстровані належним чином у реєстрі прав власності. Наприклад, в результаті приватизації – майно було набуте у спільну сумісну власність, згодом співвласники вирішили визначити частки. Таким чином відбувається лише перехід спільної сумісної у спільну часткову і ніяким чином не впливає на зміну власників. Цей договір є лише невід’ємною частиною право встановлювального документа.Як варіант, можна застосовувати порядок, що діяв раніше, тобто видавати другому з подружжя свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя. Дана практика повністю відповідає вимогам Закону України [qoute]Про нотаріат[qoute] і Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (ст. 70 Закону України [qoute]Про нотаріат[qoute], розділ 24 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України). Проблема полягає в тому, що форми посвідчу вальних написів не містять відповідної форми названого свідоцтва. Можливо в цій ситуації слід використати «стару» форму на підставі ст.70 Закону «Про нотаріат» та п.239, 240 Інструкції. Свідоцтво необхідно зареєструвати в органах БТІ.

[Valik]

Доброго дня колеги! Бажаю всім багато роботи, добрих та грошових клієнтів. Прошу спілкування за такою проблемою. Малолітня дитина (7 років) є громадянином Італії, проживає з матір'ю (громадянка Італії) в Італії. Мати дитини має гарну роботу, отримує заробітну плату, живуть у 3-кімнатній великій квартирі, що є власністю матері, але в кредиті. В Україні дитина є власником квартири розміром 145кв.м., яку їй подарувала бабуся. Мати хоче продати цю квартиру, що за місцем проживання виплатити повністю кредит. Як можна продати цю квартиру на Україні, орган опіки та піклування якої країни буде виносити рішення і взагалі наскільки реально це зробити. Які у кого думки з цього питання. Буду вдячна за будь-яку інформацію.

[Marysia.]

если в редите, то уже не ее собственность, а собственность банка! Как вариант возможно только разрешение опекунского совета в Украине, но каким образом вы его возьмете, т.е. кто вам его даст? Ребенок должен быть обеспечен жильем не ухудшая своего полодения - это раз!Бабушка подарила внуку- значит не очень доверяет маме- два, таким образом обеспечила ребенку будущее.3- Дар можно отобрать в связи с тем, что им неправильно пользуются и он может быть утрачен. Срок - 1 год с момента, когда даритель узнал об этом. Считаю что отобрание у ребенка квартиры, какими бы благими намерениями мама не пыталась это прикрыть и объяснить мы с вами проверить не сможем, опекунский в Италию тоже не поедет. Так что пусть мама лучше работает, а квартира подождет своего хозяина. А то у мамы сейчас хорошо, а завтра прийдет чужой дядя и станет (не дай бог) хуже. защищаем права тех, кто сам себя защитить не может. А мамы защищают себя сами.

[ПН.]

вроде были какие-то последние разъяснения, что по месту нахождения имущества

[Jaine]

ПН- про це сказано в Постанові КМ № 866 від 25.09.2008 року, але все там якось туманно....

[Valik]

Велике всім спасибі за відповіді.