Номер повідомлення:#6
Love
» 15 січня 2009, 21:48
У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної сумісної чи спільної часткової власності на нього припиняється, а поділене майно набуває правовий статус окремо визначеного майна. Договір поділу майна (чи спільного сумісної, чи спільної часткової власності ) має на меті припинити існування одного об’єкта нерухомого майна з метою перетворення його на два окремі об’єкти з відповідною реєстрацією в органах БТІ двох об’єктів. Відповідно до Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно розділ Реєстру прав та реєстраційна справа закриваються у разі поділу або об’єднання нерухомого майна. При поділі нерухомого майна для кожного з об’єктів нерухомого майна відкриваються нові розділи Реєстру прав і нові реєстраційні справи, кожному з об’єктів нерухомого майна присвоюється новий реєстраційний номер (пункти 4.2, 4.3). Поділ майна, що є у спільній сумісній чи спільній частковій власності проводиться у порядку, що передбачений ст. ст. 367, 372 ЦК України.Що стосується спільного сумісного майна подружжя, то мова про поділ майна може йти тільки в ракурсі : «тобі – квартиру, мені машину». Поділ квартири взагалі не може відбуватися, бо це є неподільним майном ( ст. 183 ЦК України). Як правило – в квартирі лише один вихід та зробити інший немає технічної можливості. Для того, щоб укласти такий договір достатньо, щоб було хоча б два об’єкта спільної сумісної власності подружжя (наприклад, квартира, автомобіль або квартира та земельна ділянка, тощо). Нотаріус посвідчує договір поділу спільного майна подружжя таким чином, що одному з них перейде в цілому квартира, іншому – автомобіль чи земельна ділянка. Для укладення такого договору необхідно витребувати всі документи, як для договору відчуження. Такий договір підлягає реєстрації в органах БТІ, оскільки він є правовстановлювальним документом і входить до переліку документів, на підставі яких проводиться реєстрація права власності на нерухоме майно. Договір про визначення часток робити не має сенсу, оскільки право власності на нерухоме майно зареєстроване у БТІ за одним із подружжя - «титульним» власником» і зареєструвати визначену частку на іншого з подружжя не можливо, оскільки на підставі такого договору не переходить право власності на майно і такий договір не є правовстановлювальним документом. Договір про визначення часток може бути укладений лише між тими співвласниками, що зазначені у правовстановлювальному документі та зареєстровані належним чином у реєстрі прав власності. Наприклад, в результаті приватизації – майно було набуте у спільну сумісну власність, згодом співвласники вирішили визначити частки. Таким чином відбувається лише перехід спільної сумісної у спільну часткову і ніяким чином не впливає на зміну власників. Цей договір є лише невід’ємною частиною право встановлювального документа.Як варіант, можна застосовувати порядок, що діяв раніше, тобто видавати другому з подружжя свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя. Дана практика повністю відповідає вимогам Закону України [qoute]Про нотаріат[qoute] і Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (ст. 70 Закону України [qoute]Про нотаріат[qoute], розділ 24 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України). Проблема полягає в тому, що форми посвідчу вальних написів не містять відповідної форми названого свідоцтва. Можливо в цій ситуації слід використати «стару» форму на підставі ст.70 Закону «Про нотаріат» та п.239, 240 Інструкції. Свідоцтво необхідно зареєструвати в органах БТІ.