Номер повідомлення:#12
Юрий Винедиктович
» 07 серпня 2009, 16:34
"ДОГОВІР ПРО ВСТАНОВЛЕННЯ СЕРВІТУТУ ЩОДО ЖИТЛАтридцятого липня дві тисячі дев’ятого року Ми, - , ідентифікаційний номер платника податків , що мешкає та зареєстрована в селищі , вулиця Шевченко, будинок області, надалі іменований [qoute]Сторона один [qoute], та - , ідентифікаційний номер платника податків , що мешкає та зареєстрований в селищі , вулиця Лісна, будинок області, надалі іменований [qoute]Сторона два”, діючи добровільно і перебуваючи при здоровому розумі та ясній пам’яті, розуміючи значення своїх дій, попередньо ознайомлені нотаріусом з приписами цивільного законодавства, що регулюють укладений нами правочин (зокрема, з вимогами щодо недійсності правочину), керуючись Главою 32, а також ст.ст. 202-204, 626, 627 ЦК України, уклали цей договір про таке: 1. ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ 1.1. За цим договором Сторона один, що є власником нерухомого майна встановлює щодо іншої особи - Сторони два, без визначення строку право користування житловим будинком для проживання. 1.2. Право на проживання в Сторони два виникає щодо житлового будинку за адресою: селище , вулиця Лісна, будинок ), району , далі Предмет Договору. 1.3. Житловий будинок, що вказаний в п. 1.2. цього Договору належить Стороні один на праві приватної власності на підставі Договору дарування від тридцятого липня дві тисячі дев’ятого року, що посвідчений приватним нотаріусом нотаріального округу за реєстровим № 1.4. Сторона один стверджує, що на момент укладення цього договору Предмет Договору не перебуває під арештом чи забороною, щодо нього не ведуться судові спори, він не заставлений, у податковій заставі не перебуває, відносно нього не укладено будь-яких договорів з відчуження чи щодо користування з іншими особами, як юридична адреса він не використовується. Треті особи не мають прав на Предмет Договору. Правочин не суперечить правам та інтересам малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей (ч. 6 ст. 203 ЦК України). 1.5. Цим Договором встановлюється безоплатний сервітут. Сторона два не має сплачувати Стороні один плату за користування житлом 2. ВИД ДОГОВОРУ НА ВСТАНОВЛЕННЯ СЕРВІТУТУ. ПРИПИНЕННЯ СЕРВІТУТУ 2.1. Цим Договором встановлено сервітут без визначення строку. 2.2. Сервітут припиняється у разі:- поєднання в одній особі особи, в інтересах якої встановлений сервітут, і власника майна, обтяженого сервітутом- відмови від нього особи, в інтересах якої встановлений сервітут- спливу строку, на який було встановлено сервітут- припинення обставини, яка була підставою для встановлення сервітуту- невикористання сервітуту протягом трьох років підряд- смерті особи, на користь якої було встановлено особистий сервітут. 2.3. Сервітут може бути припинений в інших випадках, встановлених законом.3. ПЕРЕДАЧА ПРАВА КОРИСТУВАННЯ ЖИТЛОМ 3.1. Сторони домовилися що передачею права користування Предметом Договору буде підписання сторонами та посвідчення нотаріусом цього Договору. З цього моменту Сторона Один має надати Стороні Два право користування житловим будинком для проживання.4. ІНШІ УМОВИ ТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ 4.1. Сервітут не підлягає відчуженню. 4.2. Сервітут не позбавляє Сторону один, щодо якої він встановлений, права володіння, користування та розпорядження Предметом Договору. 4.3. Сервітут зберігає чинність у разі переходу до інших осіб права власності на майно, щодо якого він встановлений. 4.4. Збитки, завдані Стороні один, Стороною два, підлягають відшкодуванню на загальних підставах. 4.5. Договір укладено у двох примірниках, один з яких знаходиться у Сторони Два, другий - у справах нотаріуса. 4.6. У випадках, не передбачених даним Договором сторони керуються чинним законодавством. Таке ж правило діє у разі протиріччя цього Договору імперативним нормам чинних законодавчих актів. 4.7. Відповідальність сторін встановлюється згідно з чинним законодавством. 4.8. У разі виникнення спорів за цим Договором, сторони врегульовують їх шляхом переговорів. Якщо протиріччя не вдається владнати, спори вирішуються в судовому порядку. 4.9. Всі зміни та доповнення до цього Договору, що зроблені за узгодженням сторін повинні бути нотаріально посвідчені, що відповідає вимогам ст. 654 ЦК України. 4.10. Вимоги законодавства щодо змісту й правових наслідків правочину, що укладається сторонами, їм роз’яснено нотаріусом. Сторони підтверджують, що цей договір не носить характеру фіктивного чи удаваного правочину, тобто не є таким, що передбачено ст.ст. 234, 235 ЦК України. 4.11. Договір цей є укладеним з моменту його підписання сторонами та нотаріального посвідчення, що відповідає ст. 639 ЦК України. 4.12. Витрати пов’язані з укладенням цього Договору, сплачує Сторона один. Текст цього договору нами, Сторонами, прочитано особисто."