Номер повідомлення:#32
TiGra
» 30 березня 2010, 19:16
Дякую всім, хто висловився в цій темі, і як резюме : після [qoute]глубокого[qoute] аналізу законодавства пояснила представнику,що мій виїзд (хоч 5 разів!) не зміне ситуацію із розумінням української мови, тому вибачилась. Потенційний заповідач помер,представник буде приймати спадщину (вже приходив), однак є незадоволення : присяга нотаріуса - лише на папірці, який не має ні сили, ні сенсу...Згодна з VITAminka із запропонованим варіантом,який виходить із тих обмежень, які встановлені для нотаріуса,але № 21 - вірно: як воно людині, якій ми не можемо посприяти реалізувати своє законне право.З іншого боку: закон надав можливість посвідчити заповіт написаний заповідачем власноручно, але ніде немає вимоги щодо мови такого заповіту (така вимога стосується лише нотаріального діловодства, тобто тих документів, що складені нотаріусом), і виходить, що на російській мові людина може викласти заповіт і зовсім не на бланку,а ми повинні посвідчити його та пояснити всі вимоги для його дійсності.І навіщо тоді 2 примірники заповіту? Не логічно,бо заповіт на збереженні у нотаріуса/нотархіві.А на практиці - обмеження особи в здійсненні її законного і природного права.Вибачаюсь