Переклад

[НЮТА]

Себастьян Перейра, так при чем тут ст.100. у меня документы, выданые нашими УКРАИНСКИМИ органамиВитаминка: ну так тоже нельзя, журналы и т.д. есть требования к документам. по крайней мере, чтоб он имел юрид.значение

[Veдьмо4ка]

[QUOTE]у меня документы, выданые нашими УКРАИНСКИМИ органами[/QUOTE]так у Вас документы?!.. или их копии????... это 2 ОГРОМНЫЕ разницы.... для Вашего конкретного случая форма 58 наверное и писалась: когда переводчик предоставляет копию документа, ее перевод и оригиналы самих документов....

[Себастьян Перейра]

VITAminka, что Вам сказать? Всё что мог уже сказал. Заверяйте подпись переводчика на переводе с английского языка на украинский язык с популярного журнала комиксов про Бэтмэна. У вас же нет оснований отказать в этом.

[Себастьян Перейра]

НЮТА... [QUOTE]вот у меня ситуация: для посольства Португалии нужно заверить подпись переводчика на переводе Свидетельства о гос.регистрации и 4-ОПП. оригиналов этих документов нет, чтоб заверить и копию и пришить первод. люди просят просто перевод заверить, посольство сказало что именно так. чего я не имею права?[/QUOTE]Вопрос. А где оригиналы??? Вы понимаете, что Вы тем самым придаёте легальности этому документу при этом не видя его в глаза? Ксерокопию можно нарисовать без проблем, изменить любые данные (мастера фотошопа знают), кроме того может этих документов уже давно в природе не существует. И потом ваша подпись и печать будет гулять на такого рода документах. Вы конечно можете заверять такого рода документы это Ваше право.

[Себастьян Перейра]

Ведь заверение подписи переводчика нотариально не спроста требуется? Можно предположить, что этот документ пойдёт куда нить в официальные органы другого государства. Иначе зачем им заверять нотариально подпись переводчика?

[alena_77]

Докатились, переводы ксерокопий делаем. НЮТА..., Вы что? Надеюсь это чисто из серии [qoute]а поговорить[qoute], и Вы этого не делали.

[Доктор ZAZ]

[URL=[qoute]http://www.yurradnik.com.ua/yurforum/index.php?action=topicrid=13016[qoute]]тема с малого форума[/URL]Там тоже про переводы есть

[Себастьян Перейра]

Вот склепал на скорую руку. Заверите мне подпись переводчика на таком дипломе (скажу по секрету оригинала нет в природе) для Посольства Португалии в Украине? Документы для открытия рабочей визы. )))

[Доктор ZAZ]

Себастьян Перейра. Ст. 31 - действие совершается после оплаты. Шо готовы отлистать?

[Себастьян Перейра]

Та не вопрос. Вестерн Юнион рулит! Давайте адрес. )))

[Husky]

[QUOTE]Стаття 79. Засвідчення вірності перекладу Нотаріус засвідчує вірність перекладу [B]документа [/B]з однієї мови на іншу, якщо він знає відповідні мови. Якщо нотаріус не знає відповідних мов, [B]переклад документа [/B]може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус.[/QUOTE]Так вот: для меня лично ксерокопия НЕ ДОКУМЕНТ. Я не свидетельствую подлинность подписи переводчика на ксерокопиях бамажек. Каких бы там ни было, хоть паспорт, хоть заявление васи петрова, (дополнить по желанию). [B]VITAminka[/B] подлинность подписи переводчика на факсовой копии выписки из реестра суда низшей инстанции земельного суда г. Зальцбург, Австрия (без нот надписи, без Апостиля) заверите? Давайте координаты, я людей к Вам отправлю, а то я отказываю. Да, забыл предупредить, они обещали факсовую копию отксерить, так что будет ксерокопия.

[Доктор ZAZ]

В позиции VITAminkи, логика безусловно есть. Только логика не [qoute]нотариальная[qoute], а логика вольнопрактикующего адвоката. Тут не поспоришь. Но мы рассматривает вопрос с точки зрения работы нотариуса. И, к счастью, логика нотариального законодательства (если так можно выразиться) несколько иная и следующая - заверяется подлинность подписи переводчика на [B]Д О К У М Е Н Т Е[/B]. Т.е документ и перевод должны быть одним целым. При этом ксеро, факсо, просто бумажка с текстом и подписью переводчика и пр. под определение документа не попадает. Есть норматив с чётким определением понятия [qoute]документ[qoute].

[Клер.]

МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ ЛИСТ від 02.06.2009 р. N 26-26/201 Міністерству закордонних справ УкраїниМіністерству економіки УкраїниДержавному комітету України з питань регуляторної політики та підприємництваДержавній податковій адміністрації УкраїниНаціональному банку УкраїниНачальнику Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, начальникам головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі Про надання роз’яснення щодо визнання на території України офіційних документів, виданих органами державної влади Угорської Республіки Керуючись статтею 16 Закону України [qoute]Про міжнародні договори України[qoute] та додатково до роз’яснення Міністерства юстиції від 09.07.2004 р. N 26-38-290 вбачається за доцільне звернути увагу на застосування в Україні окремих положень Договору між Україною та Угорською Республікою про правову допомогу в цивільних справах (Договір 2001 року) і Договору між СРСР та УНР про надання правової допомоги у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 15 липня 1958 року (Договір 1958 року). За інформацією Посольства України в Угорській Республіці, починаючи з квітня 2004 року почали надходити звернення громадян України з повідомленнями про відмову на території Угорщини приймати офіційні документи, видані в Україні, без засвідчення їх дійсності апостилем. 18 - 19 травня 2009 року у Міністерстві юстиції України відбулися консультації центральних органів з реалізації зазначених міжнародних договорів, у тому числі для врегулювання ситуації, що склалася у зв’язку з неоднаковим застосуванням договірних положень стосовно дійсності документів. Не заперечуючи того факту, що Договір 1958 року діє у відносинах між Україною і Угорщиною в порядку правонаступництва, угорська сторона дотримується позиції, що стаття 22 Договору 2001 року замінила повністю положення статті 14 Договору 1958 року щодо взаємного визнання документів, обмеживши таку можливість лише документами, що надсилаються судами, чи іншими установами юстиції між собою у порядку правової допомоги. На документи, що подаються приватними особами, розповсюджується вимога щодо їх засвідчення апостилем або шляхом консульської легалізації. Натомість, позиція української сторони полягає у тому, що Договір 1958 року залишається чинним, як це встановлено шляхом обміну дипломатичними нотами у 1994 році. Відповідно до статті 30 Віденської конвенції про право міжнародних договорів 1969 року положення Договору 2001 року, що стосуються правової допомоги у цивільних справах, мають перевагу над положеннями Договору 1958 року лише у тій мірі, де окремі статті останнього замінюються відповідними новими статтями. Однак положення Договору 1958 року, зміст яких не охоплює Договір 2001 року, у відносинах між Україною і Угорською Республікою підлягають застосуванню. Ураховуючи те, що стаття 14 Договору 1958 року в повному обсязі виконувала лише Українська сторона, вбачається за доцільне у відношенні вимоги до дійсності офіційних документів, виданих компетентними органами Угорської Республіки, застосовувати принцип взаємності, тобто застосовувати звільнення документів від консульської легалізації чи від засвідчення апостилем в рамках, визначених статтею 22 Договору 2001 року. [B]У зв’язку з викладеним на території України від громадян та юридичних осіб Угорської Республіки офіційні документи, видані компетентними державними органами Угорської Республіки і засвідчені гербовими печатками, можуть прийматися українськими органами державної влади з умовою їх засвідчення апостилем згідно з Конвенцією, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, 1961 року. [/B]Цей підхід слід застосовувати доти, доки сторони не домовляться про інше. Заступник Міністра В.В. Лутковська

[VITAminka]

Husky, да я не говорю,что возьму всякую фигню! не беру то,что мне не нравиться. а основания для отказа не нужны. отказа не будет - будет неоплата. я просто в который раз обращаю внимание ни абсолютную неурегулированность вопроса переводов и пробел в нормативке.вот и задаю вопросы - может кто-то обоснует со ссылкой...

[Husky]

Ох, VITAminka, нравится - не нравится, по моему мнению не совсем правильный подход. Ну да ладно, вечная тема...

[Katafeyka]

[QUOTE]Ох, VITAminka, нравится - не нравится, по моему мнению не совсем правильный подход. Ну да ладно, вечная тема...[/QUOTE]так а многие сторонники другой позиции тоже почему-то разграничения делают - переводы паспортов заверяют с прошивкой копии, а других документов - не делают - НЕЛЬЗЯтак если ж по вашей логике нельзя, то наверно ж не делайте вообще, а то как-то противоречите себе, заверяете подпись не на документе и не документа, а КСЕРОКСА))))))))

[OlgaV]

Прошу відгукнутись однодумців, оскільки вже зморилась доводити свої міркування і колегам і клієнтам про те, що одночасно засвідчувати вірність копії і перекладу не можна, якщо оригінальний документ викладено на іноземній мові. переконана, що встановлювати відповідність документу, викладеного на іноземній мові із зробленого перекладу недопустимо, оскільки перекладач може внести у переклад, що завгодно (звичайно, я перебільшую і зазвичай кваліфіковані перекладачі перекладають усе як слід). Але ж це не позбавляє їх можливості і схибити. Тож чому нотаріус має робити висновок про законність документу з його перекладу мені, принаймні, не зрозуміло. Звичайно я допускаю можливість одночасного засвідчення копії із засвідченням підпису перекладача, але при умові, що документ перекладався з української мови на іноземну. І дуже шкода, що позиції нотаріусів розділились рівно навпіл, одні вважають що тут і проблеми жодної немає, адже так завіряли завжди раніше, а інші категорично проти одночасного засвідчення. Я увійша до другої категорії, однак можливо хтось має нормативне підтвердження моєї позиції. Відгукніться, будь-ласка. Я уже численні листи Мінюсту перечитала з цього приводу, але вони якось так слизько цей момент оминають, що я не можу зрозуміти, як же все таки на думку Міністерськх працівників має бути? Знаю точно, що у Києві практика одночасного засвідчення копії іноземного документу підпису перекладача існує. Мені так би хотілось знати також як і ці нотаріуси обгрунтовують можливість засвідчувати копії іноз. документів.

[OLNIK]

Прошу відгукнутись однодумців, оскільки вже зморилась доводити свої міркування і колегам і клієнтам про те, що одночасно засвідчувати вірність копії і перекладу не можна, якщо оригінальний документ викладено на іноземній мові. переконана, що встановлювати відповідність документу, викладеного на іноземній мові із зробленого перекладу недопустимо, оскільки перекладач може внести у переклад, що завгодно (звичайно, я перебільшую і зазвичай кваліфіковані перекладачі перекладають усе як слід). Але ж це не позбавляє їх можливості і схибити. Тож чому нотаріус має робити висновок про законність документу з його перекладу мені, принаймні, не зрозуміло. Звичайно я допускаю можливість одночасного засвідчення копії із засвідченням підпису перекладача, але при умові, що документ перекладався з української мови на іноземну. І дуже шкода, що позиції нотаріусів розділились рівно навпіл, одні вважають що тут і проблеми жодної немає, адже так завіряли завжди раніше, а інші категорично проти одночасного засвідчення. Я увійша до другої категорії, однак можливо хтось має нормативне підтвердження моєї позиції. Відгукніться, будь-ласка. Я уже численні листи Мінюсту перечитала з цього приводу, але вони якось так слизько цей момент оминають, що я не можу зрозуміти, як же все таки на думку Міністерськх працівників має бути? Знаю точно, що у Києві практика одночасного засвідчення копії іноземного документу підпису перекладача існує. Мені так би хотілось знати також як і ці нотаріуси обгрунтовують можливість засвідчувати копії іноз. документів.

Вы правы, просто надо разбить эти действия, которые одовременно делаются на отдельные.
Принесли Вам иностранный документ и просят заверить копию, что Вы будете писать об этой копии, да и откуда взять что это документ, если суть его не понятна. Тогда надо просить перевести и делаем одно действие - свидетельствуем подлинность подписи переводчика (докумет в оригинале пришиваем к переводу)
Если Вам принесли документ на ином языке, и Вы знаете этот язык- тогда Вы спокойно описываете краткое содержание документа, копию с которого Вы свидетельствуете, и одновременно ( в надписи так и написано - При цьому...) совершаете еще одно действие - свидетельствуете верность перевода. Два действия - копия документа (с которого без перевода можно копию сделать) и верность перевода, который Вами сделан.

Мне на неделе тут два "пацана" очень громко с оскорблениями доказывали- "что нотариусы это в Киеве делают , ДАЖЕ посольства принимают, а Вы тут, мол, начинаете... А что Вы вообще делаете, у Вас, что нет общей организации, чтобы одинаково делать, и как Ваша ваааще фамилия..."
Знаете так хотелось вслух послать... далеко аж к нотариусам в Киев, но я уже привыкла, что есть всякие пааацаны

[OlgaV]

___, я очень благодарна Вам, что Вы откликнулись на мое сообщение, поскольку я его ждала как раз от Вас, и еще хотела об этом написать в своем посте. Отходя от темы замечу, что Ваше мнение мне очень важно во всех темах, которые тут обсуждаются и я к нему часто прислушивають (или причитываюсь). Не имею, к сожалению, возможности часто пользоватся форумом, поскольку "эта нотариальная бумажня" меня, как мне кажется завалит с головой:(, но читать форум иногда успеваю. А по теме хочу следующее сказать: пришить перевод к оригиналу- и вопросов нет по заверению. Тут не в этом суть, а в том, что нотариус, не зная языка документа, может (или все-таки нет) пришить к переводу копию документа (естественно при наличии оригинала), и после подписи переводчика разместить удостоверительную - форму 61 (одновременное удостоверение копии и подписи переводчика). Сегодня же возникла опять эта ситуация как и в посте 1 этой темы- перевод венгерского диплома, сделан переводчиком. Вообще-то люди завтра в Венгрию собираются и тут и выход нашелся-там и копию заверенную привезут. А если бы не ехали, что тогда? Ну еще конечно можно и к нотариусу, который знает венгерский.

[OlgaV]

OLNIK, извините меня за оплошность. Я свое предыдущее сообщение адресовала именно Вам.