Номер повідомлення:#47
Куница
» 07 серпня 2010, 17:24
[QUOTE]Делаем выводы:В случае СМЕРТИ представительство прекращается. ТОЧКА.И только в случае ОТМЕНЫ доверенности доверителем возможен вариант по ч.3. ст. 249 с «добросовестным приобретателем».Исходя из этого вывода получается, что в случае смерти доверителя любая сделка недействительна независимо от того знал или не знал об этом поверенный и/или покупатель (третье лицо).[/QUOTE]Откуда этот вывод - бред????БЕРЕМ ЗНАЧИТ ГОЛОВУ ИЗ МОРОЗИЛЬНОЙ КАМЕРЫ НЕИЗВЕСТНОЙ МАРКИ ХОЛОДИЛЬНИКА, КЛАДЕМ В МИКРОВОЛНОВКУ, РАЗМОРАЖИВАЕМ, ЕСЛИ ЕСТЬ ЧТО, И ПРИКРУЧИВАЕМ НА МЕСТО, + ПАРОЧКА СТАТЕЙ КОДЕКСА И ПЛЕНУМА ВСУ = CРЕДНИЕ ЗНАНИЯ ЮРИСТА БЕЗ ЗАВЫШЕННОГО САМОМНЕНИЯ И ПОНТОВ:Стаття 215. Недійсність правочину 1. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. 2. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. 3. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Далее, никакой лирики, строго ссылка на нормы ст. 1-5, 6 ст. 203Стаття 203. Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину 1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. 2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. 3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. 4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. 5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. 6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.[B]В данном случае есть доверенность на продажу недвижимости, по которой представитель совершил сделку, не зная о прекращении (по ст. 239 – отмене как одной из форм прекращения) действия доверенности.Оспорить сделку могут только стороны либо заинтересованные лица, при этом покупатель как новый собственник этого делать, конечно, не будет, а другая сторона – продавец уже покойник. Другими заинтересованными лицами могут быть только его наследники как правопреемники, которые должны доказать в суде одно из предусмотренних законом обстоятельство:- представитель знал об отмене доверенности (ст. 239),- он же, может быть, ошибся относительно обстоятельств, имеющих существенное значение для сделки (ст.229)- он же как представитель стороны, зная о смерти доверителя, умышленно ввел вторую сторону в заблуждение с целью получения прибыли (ст. 230) – но это уже фантазия на все случаи жизни, т.к. в ст. 230 – имеются ввиду стороны (в данном случае на момент сделки одной стороны доверителя нет в живых), а не действия представителя…- его злонамеренное соглашение с другой стороной - ст. 232 ,[/B]И ОДНО ИЗ ЭТИХ ОБСТОЯТЕЛЬСТВ ДОКАЗАТЬ (ПОДТВЕРДИТЬ) ФАКТАМИ в суде ИМЕННО В(НА) МОМЕНТ СОВЕРШЕНИЯ СДЕЛКИ…Стаття 229. Правові наслідки правочину, який вчинено під впливом помилки 1. Якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.2. У разі визнання правочину недійсним особа, яка помилилася в результаті її власного недбальства, зобов'язана відшкодувати другій стороні завдані їй збитки. Стаття 230. Правові наслідки вчинення правочину під впливом обману 1. Якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування. 2. Сторона, яка застосувала обман, зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв'язку з вчиненням цього правочину. Верховний Суд Постанова вiд 06.11.2009 № 9ПЛЕНУМ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ П О С Т А Н О В А 06.11.2009 N 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними 19. Відповідно до статей 229 - 233 ЦК правочин, вчинений під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною або внаслідок впливу тяжкої обставини, є оспорюваним. Обставини, щодо яких помилилася сторона правочину (стаття 229 ЦК), [B][U]мають існувати саме на момент вчинення правочину.Особа на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним повинна довести, що така помилка дійсно мала місце, а також що вона має істотне значення.[/U][/B] Не є помилкою щодо якості речі неможливість її використання або виникнення труднощів у її використанні, що сталося після виконання хоча б однією зі сторін зобов'язань, які виникли з правочину, і не пов'язане з поведінкою іншої сторони правочину. Немає правового значення помилка щодо розрахунку одержання користі від вчиненого правочину. Помилка внаслідок власного недбальства, незнання закону чи неправильного його тлумачення однією зі сторін не є підставою для визнання правочину недійсним. 20. Правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину. [U][B]Наявність умисл[/B][/U]у в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення. Норми статті 230 ЦК не застосовуються щодо односторонніх правочинів………………………………………………………………………………………………………….. 22. Для визнання правочину недійсним на підставі статті 232 ЦК ( 435-15 ) необхідним є встановлення умислу в діях представника: представник усвідомлює, що вчиняє правочин всупереч інтересам довірителя та бажає (або свідомо допускає) їх настання, а також наявність домовленості представника однієї сторони з іншою стороною і виникнення через це несприятливих наслідків для довірителя. [U][B] При цьому не має значення, чи одержав учасник такої домовленості яку-небудь вигоду від здійснення правочину, чи правочин був вчинений з метою завдання шкоди довірителю. [/B][/U][B]Даже если наследники из кожи вон вылезут - докажут умысел, (каким образом я даже представить не могу), что представитель знал о том, что на момент заключения сделки по доверенности доверителя не было в живых, -а единственное, что, реально вообще доказать, - это отмену доверенности и то, если на уведомлении о вручении до совершения им сделки будет стоять личная подпись представителя, от которой он сам и не откажется в суде (чего и быть не может, надежда только на экспертизу), - [/B]тогда толькоСтаття 216. «Правові наслідки недійсності правочину» ……… и тот же Пленум № 9 10. Реституція як спосіб захисту цивільного права (частина перша статті 216 ЦК застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним. У зв'язку з цим вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, за правилами реституції може бути пред'явлена тільки стороні недійсного пра вочину……………………………………………………………………………….. [QUOTE][B][U]Відповідно до частини п'ятої статті 12 ЦК добросовісність набувача презюмується. [/U][/B][/QUOTE]Якщо судом буде встановлено, що набувач знав чи міг знати про наявність перешкод до вчинення правочину, в тому числі й те, що продавець не мав права відчужувати майно, це може свідчити про недобросовісність набувача і є підставою для задоволення позову про витребування у нього майна. Рішення суду про задоволення позову про повернення майна, переданого за недійсним правочином, чи витребування майна із чужого незаконного володіння є підставою для здійснення державної реєстрації права власності на майно, що підлягає державній реєстрації, за власником, а також скасування попередньої реєстрації (статті 19, 27 Закону України від 1 липня 2004 року N 1952-IV ( 1952-15 ) "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень"). [B]Исходя из вышеизложенного, даже если наследники и докажут злонамеренный умысел представителя что практически - в о з м о ж н о ну крайне редко, они возвратят свое имущество добросовестного приобретателя, возместив ему ВСЕ убытки и весь моральный и материальный ущерб…, и это, не учитывая собственных понесенных судебных и других затрат по этому делу!!! [/B]Не проще ли купить себе новую недвижимость???? [B]Кроме того, с одной стороны,очевидна же некорректность нормы ч. 3 ст. 249, когда условием признания сделки недействительной ставится знание представителя ТОЛЬКО ОБ ОТМЕНЕ ДОВЕРЕННОСТИ (хотя это одна из форм прекращения ее действия), а для другой стороны – знание о ПРЕКРАШЕНИИ ДОВЕРЕННОСТИ, что подразумевает ВСЕ ВИДЫ ПРЕКРАЩЕНИЯ, включая и ее отмену.Вместо слова «скасування», очевидно же, что должно быть «припинення», что не противоречит праву правопреемников (наследников) уведомить представителя о смерти доверителя с определенными юридическими последствиями таких действий. Также ч.3 ст. 249 прямо взаимосвязана с ч.2 этой же статьи, т.е. с обязанностью доверителя поставить в известность представителя, факт чего и требуется доказать в суде для того, чтобы сделка была признана недействительной…. Это очевидно, что норма выписана некорректно…[/B]Anka - это для ясности вопроса, если в этом есть еще необходимость,- мнение простого юриста - спешиэл фо ю :) не только, чтобы восстановить тему,но и подтвердить сказанное в моем посте выше.