Номер повідомлення:#28
Сана
» 13 листопада 2010, 02:07
[QUOTE]В ст.79 Закону [qoute]Про нотаріат[qoute] написано [qoute]Нотаріус засвідчує вірність перекладу документа з однієї мови на іншу, якщо він знає відповідні мови.Якщо нотаріус не знає відповідних мов. переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус[qoute].Яким чином (кваліфікація, документ) підтвердити, що нотаріус знає відповідну мову? Ми робимо переклади з російської мови нічим і ніяк не підтверджуючи своє знання. Якщо підійти з точки зору , що нотаріус саме знає мову, то під словом [qoute]перекладач[qoute] необхідно, на мій погляд , розуміти будь-яку особу, яка знає відповідну мову , а якщо вона ще й надасть документ, який підтверджує, що вона чи то перекладач, чи то філолог, чи то викладач , то буде зовсім добре (тобто один підхід до різних осіб) . Є тільки одне питання , яким чином перевірити, що особа знає відповідну мову. Тут я дати відповідь не можу. Все це сказав для того, щоб висловити свою точку зору на предмет вимоги деяких перевіряючих , щоб засвідчувалися підписи тільки осіб, які мають диплом саме перекладача.[/QUOTE]Абсолютно с этим согласна.По-моему, слово [qoute]переводчик[qoute] в данном контексте вовсе не определяет профессию того человека, который переводит текст! Нет, оно является как бы общим названием для тех, кто может это сделать.То есть здесь соотношение [qoute]род[qoute] - [qoute]вид[qoute].Все они [B]переводят[/B], но при этом, в соответствии с дипломом, являются преподавателями, переводчиками и т.п.
Я - человек творческий: хочу - творю, хочу - вытворяю!