Номер повідомлення:#143
Vолодимир
» 02 грудня 2010, 14:50
[B]Окремі міркування щодоКонцепції розвитку нотаріату України[/B](тези виступу на „академічних слуханнях” 19.11.2010 м. Київ)[B]1) Необхідність врегулювання на законодавчому рівні порядку вчинення нотаріальних дій шляхом прийняття Нотаріального процесуального кодексу.[/B]Сьогодні кожний практикуючий нотаріус стикається з тим, що після вчинення нотаріальної дії сторони нотаріального процесу часто роблять спробу визнати дії нотаріуса „неправомірними” при цьому часто наводять абсурдні обґрунтування , а нотаріус , який виконав усі належні дії , не має можливості це довести.За загальним розумінням конструкції науково-практичного захисту порядку вчинення нотаріальних дій, встановлення їх безспірності є нагальним впорядкувати процедуру вчинення нотаріальних дій шляхом прийняття Нотаріального процесуального кодексу. Відповідно діючий на сьогодні ЗУ „Про нотаріат” повинен перетворитися на ЗУ „Про організацію нотаріату” в який увійде його загальна частина та на „Нотаріальний процесуальний кодекс” основу якого складе особлива частина нині діючого ЗУ „Про нотаріат”.[B]Головним завданням Нотаріально процесуального кодексу ,[/B] окрім чіткого врегулювання нотаріального процесу, [B]є закріплення в його нормах не тільки обов’язків нотаріуса – також в його наповненні повинні знайти відображення і обов’язки особи яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії , як, наприклад , надати відповідні заяви, відповідні документи, повідомити відповідні факти і т.д і т.і.[/B][B]2) Питання встановлення граничної чисельності нотаріусів у нотаріальних округах . [/B]Це питання вже давно є суспільно загостреним. І як не давно ініціатором відміни квот у 2005 році виступила Президент УНП Л.М.Павлова, не провівши перед цим ніякого обговорення з нотаріальною спільнотою, а запереченням які звучали від понад п’ятнадцяти представників різних регіонів України на зборах у Міністра юстиції України були нею просто проігноровані з посиланням на те, що вона як Президент УНП має право на висловлення особистої думки . Але ця посада за логікою, одночасно є і обмеженням на особисте та є обов’язком керуватися думкою нотаріальної спільноти. .Залишимо поза скобками це право, але як і тоді, так і на цей час практика підтвердила помилковість відміни „квот” .Звісно тоді „політика часу” мала тиск, але завжди можливо знаходити компроміси і, наприклад, „відмінити квоти” можливо було у „депресивних” регіонах де і на сьогодні вони є вільними , та не в якому разі не потрібно було відміняти їх у м. Києві та обласних центрах.Сьогодні квоти потрібно терміново повернути.В контексті цього питання потрібно взагалі переглянути питання стажування. За загальним розумінням далеко не кожний нотаріус , що має стаж понад 10 років автоматично має педагогічні здібності.На мою думку питанням підготовки стажистів повинен займатися спеціалізований заклад, наприклад, Академія нотаріату України, з активною програмою проходження практики у діючих нотаріусів. І ця практика повинна мати грошову винагороду для нотаріуса, а не так як це викривлено зараз коли нотаріус сам вчить стажиста і сам же йому ще і зарплату сплачує. Тим більше, що проект Податкового кодексу має обмеження для незалежної професійної діяльності щодо кількості найманих працівників у кількості однієї особи. Крім педагогічних здібностей, не менш важливою є також і реальна згода нотаріуса на проведення стажування (навіть за умови оплатності) . Ні для кого не є таємницею, що на цей час управління юстиції змушені нав’язувати стажистів як державним, так і приватним нотаріусам, продавлюючи через адмінресурс. Якої ж якості стажування ми можемо чекати, коли наставник рахує дні до кінця цієї «принуділовки».[B]3) Професійна організація нотаріусів .[/B]В цьому питанні є розбіжності , але їх складові є надзвичайно прості:а) Як створювати професійну організацію „з низу” чи „зверху”? Якщо це професійна організація нотаріусів, якщо ми вже маємо надвелику кількість (понад 7000) зареєстрованих нотаріусів, то створювати її потрібно „знизу вверх” , бо усі повсякденні робочі питання вирішуються саме в регіонах. Головному офісу на відкуп повинні залишатися питання представництва, лобіювання , узагальнення і т.і.б) Яким чином формувати розмір та порядок сплати членських внесків? За напрацьованим законопроектом за участю діючого керівництва УНП розмір членського внеску пропонується встановити 4% від вала, з яких 2% в головний офіс, а 2% в регіональний.Цей принцип та розмір є неприпустимим , навіть податкова і ПФ беруть від чистого доходу , а не від вала.Потім не вказано на що саме збираються витрачати такі кошти. На моє переконання розмір членських внесків це компетенція загальних зборів, а не редакції закону.При такому формуванні законопроекту ця складова буде корупційною, вона не буде давати можливості адекватно обрати керівний склад без втручання „адмінресурсу” зі сторони.На моє переконання членські внески в ідеалі повинні затверджуватися кожного року саме на загальних зборах і при цьому тільки після прозорого звітування за витрачання за попередній рік, практично за принципом прийняття бюджету України. І ось тут ми підходимо до ще одного питання. [B]4) Проведення звітних зборів та їх відображення.[/B]З метою прозорості діяльності та контролю результатів найбільш доцільним є проведення обов’язкових звітних зборів один раз на рік. При цьому звіт до кожної копійки повинен бути розміщений як у офіційному виданні професійної організації так і в електронному вигляді на власному сайті. І тільки після затвердження звіту за минулий рік , приймати рішення по встановленню розміру внесків на майбутній рік з чітким розписом призначення бюджету на рік.[B]5) Обов’язкове офіційне печатне видання професійної організації повинно видаватися за рахунок членських внесків,[/B] бути безкоштовним для членів організації, повинно містити в собі усю інформацію про кожномісячну роботу виборних органів , усі напрацьовані матеріали , методичні рекомендації , відповіді на питання та т.і., а в кінці року при підготовці до звітною конференцією повинен бути надрукован повний, розгорнутий фінансовий річний звіт затверджений ревізійною комісією.[B]6) Одним з головних завдань професійної організації повинно стати захист прав нотаріусів, професійне лобіювання інтересів, формування позитивного іміджу нотаріуса у нашому суспільстві.[/B]На сьогодні цим напрямком нажаль займаються лише одинаки ентузіасти.[B]7) З урахуванням вимог діючої Конституції потрібно відповідально проаналізувати яким чином сьогодні вирішувати питання пенсійного забезпечення, соціального захисту нотаріусів.[/B]Тут потрібно визначитися чи нам потрібно створювати профспілки, чи нова форма професійної організації нотаріусів зможе усе це перебрати на себе.На моє переконання на сьогодні є нагальним створення профспілок нотаріусів на базі діючого законодавства.Відповідно в ідеалі ми повинні мати труімвитрат: УНП – вирішує питання представництва нотаріусів у межах повноважень наданих громадським організаціям.Академія нотаріату України – забезпечує науково-практичне обґрунтування захисту нотаріального процесу , прав і свобод нотаріусів.Профспілка нотаріусів – забезпечує соціальний захист , вирішує питання пенсійного забезпечення інші питання соціального захисту, що на сьогодні віднесено за Конституцією та діючим законодавством до професійного захисту .Усе інше на сьогодні це територія поки що далека від практики і тому ми сьогодні маємо те що маємо.[B]8) Вимоги до керівника та керівних органів професійної організації нотаріусів. [/B]З урахуванням адміністративно-територіального складу України керівні органи (Рада) повинні бути складені з розрахунку по одному представнику від кожної області України, Києва та Севастополя, у підсумку це 27 осіб.Керівник (Президент) повинен обиратися виключно з практикуючих нотаріусів який має стаж роботи нотаріусом від 10 років. Чому саме 10 років – досвід, розуміння професії , відповідальність і нарешті на сьогодні керівником стажування має право бути нотаріус зі стажем від 10 років. В протилежному випадку важко уявити розуміння Керівником як повсякденних проблем професії так і її перспективу розвитку. За загальним опитуванням можливо стверджувати , що термін обрання Керівника та Ради повинен знаходитися в межах 3х років . Не повинен Керівник втрачати нотаріальну практику і він повинен відчувати зміну вимог часу до неї.Керівний орган (Рада ) повинна мати Велику Раду (27 осіб), що збирається раз на квартал і Малу Раду (9 осіб) , яка працює кожного місяця і яка має характер ротації таким чином щоб кожний член Великої Ради на протязі свого терміну відпрацював равновеликий термін у Малій раді.[B]9) Тарифи.[/B]Розуміючи необратимість цього питання з точки зору влади, але зроблю своє застереження . Сьогодні прив’язувати встановлення тарифів до часу прийняття нової редакції ЗУ „Про нотаріат” не припустимо . Про тарифи можливо буде говорити не раніше ніж через рік після створення професійної організації нотаріусів. На сьогодні просто не має сторони хто зможе напрацювати адекватні критерії. Ті критерії , яким сьогодні „керуються” ми вже бачили на прикладі встановлення ставок мита для окремих видів посвідчення нотаріальних дій, а показовою є ставка для отримання спадщини , там просто не має елементарної градації , що для мільйона , що для гривні. Виходить , що за багатого платить бідний.Якщо ми зараз будемо затверджувати тарифи, то наслідки будуть ще гірші ніж відміна квот, ми просто втратимо професійний та незалежний нотаріат. З повагою
РОБІТЬ ДОБРО І ЗЛО ЗНИКНЕ САМО ПО СОБІ.