Номер повідомлення:#48
VITAminka
» 24 грудня 2010, 19:36
[QUOTE]В чому сенс тієї реєстрації ? [/QUOTE] давайте разделим два вопроса - в чем глубокий смысл, нафига это надо и т.д. на эти вопросы ответить не могу - настроение не то,чтобы обсуждать такие философские вопросы. )) а вот по поводу того,что есть ПРОЦЕДУРА нот. офрмления - это вопрос отдельный. и как это процедура влияет на дейсвтительность или недйсвтительность правочина/свидетельства, приведу цитатку[QUOTE]Стаття 203 ЦК закріплює загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Серед інших названа вимога додержання встановленої для конкретного правочину форми (ч. 4 ст. 203 ЦК). Стаття 205 ЦК називає дві форми правочину: усну й письмову. У ст. 209 ЦК зазначено, що у встановлених випадках правочин, вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню. Тобто нотаріальне посвідчення не є однією з вимог чинності правочину, передбачених ст. 203 ЦК. Нотаріальне посвідчення правочину здійснюється нотаріусом або іншою посадовою особою, яка відповідно до закону має право на вчинення такої нотаріальної дії, шляхом вчинення на документі, в якому викладено текст правочину, посвідчувального напису (ч. 2 ст. 209 ЦК). [U]Таким чином, єдина вимога, яку висуває ЦК для того, щоб правочин вважався нотаріально посвідченим, – це факт вчинення посвідчувального напису. [/U]У разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним (ч. 1 ст. 220 ЦК). Хоча в ст. 220 використовується слово «договір», на нашу думку, частину 1 цієї статті можна застосовувати не тільки до договору, а й до будь-якого правочину. Адже розділ IV ЦК, в якому міститься ця стаття, називається «Правочини. Представництво». Нікчемний правочин — це правочин, недійсність якого прямо встановлена (ч. 2 ст. 215 ЦК), визнання його недійсним не вимагається. А недодержання вимоги про таке посвідчення на підставі ч. 2 ст. 209 ЦК – це відсутність посвідчувального напису. Отже, нікчемним буде той договір, на якому відсутній виконавчий напис. [B]Порушення ж процедури (порядку) вчинення нотаріальної дії не є недотриманням сторонами вимоги про нотаріальне посвідчення й не призводить до нікчемності правочину.[/B]Такий підхід міститься в рішеннях судів України у справах про визнання правочинів недійсними на підставі порушення порядку вчинення нотаріальних дій. Проте дійсність правочину – це лише одна сторона питання. Друга сторона – це жорстка вимога чіткого й неухильного дотримання процедури (порядку) вчинення нотаріальних дій. Варто пам’ятати, що спеціально вповноважений орган перевіряє дотримання нотаріусами порядку в нення нотаріальних дій і застосовує санкції за порушення цього порядку.Характеристиками сучасного нотаріального процесу є високий рівень формалізму, вимога буквально, дослівно застосувати норми права. Останнє ускладнюється недосконалістю законів України й підзаконних нормативно-правових актів: застосування тих самих юридичних термінів у різних значеннях, нечіткі й незрозумілі правові конструкції, які призводять до неоднозначного тлумачення їх змісту, наявність норм, механізм реалізації яких відсутній, та норм, які прямо суперечать одна одній. Може, варто проаналізувати досвід західноєвропейського нотаріату, де формалізм зведений до мінімуму, нотаріуси не «зв’язані» такою детальною процедурою вчинення нотаріальних дій, яка не «встигає» за швидкими змінами в законодавстві, призводить до неможливості реалізації громадянами своїх законних прав. Звісно, менталітет та загальноправові принципи різняться. Та основний, базовий принцип нотаріату єдиний – безспірність і законність. Виходячи з цього принципу потрібно вдосконалювати підхід до законодавства у сфері нотаріату, зменшувати його кількість і покращувати якість.[/QUOTE][/QUOTE]
Я живу, как положено, а положено у меня на всё!!!