Номер повідомлення:#10
OLNIK
» 21 січня 2011, 18:41
[QUOTE]Відносини спадкування регулюються правилами ЦК,якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року.У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовуєтьсячинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правилаЦивільного кодексу Української РСР ( 1540-06 ) (далі - ЦК УРСР), [B]утому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом[/B]. Уразі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК( 435-15 ) і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.[/QUOTE]На момент смерті діда онук не входив до кола спадкоємців за живого батька, тому вважати його таким, що прийняв спадщину неможливо.Колом спадкоємців був його батько- син померлого.Якщо доводити, що він спадщину прийняв, то треба ще читати п.5 Перехідних положень до нового Цивільного кодексу,- [qoute]...застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, [B]але не була прийнята ніким із спадкоємців [/B]до набрання чинності цим Кодексом[qoute]Якщо доводити, як це хочете Ви, що спадщина прийнята на підставі ст.1268 (проживанням)- то тоді старий кодекс,де онук не спадкоємець.Йому треба було звернутися з 01.01.2004 року з заявою до нотаріуса, бо саме з цього часу у ньоговиникло право на спадкування і його треба було реалізовувати.А Ви хочете довести, що спочатку була реалізація самого права, а право виникло пізніше.Це щось похоже на те, як приходить син разом з батьком до нотаріуса і батько каже- от хай син тут при мені напише заяву, що він відмовляється від спадщини після мене. Чи може така дія призвести до наслідку ? В законі є послідовність- відкриття, право на спадкування, реалізація права в порядку законом визначеному (заява, проживання), юридичний наслідок. Місцями переставити не можливо.