VITAminka написав:Бедуин написав:Я зустрічала чимало думок науковців які розглядають довіреність виключено як документ на підставі якого виникає представництво.
если можно назовите их фамилии - если конечно эти науковци как-то излагали свои мысли в письменном виде - статьи, монографии, диссертации, учебники, комментарии и пр. - чтобы иметь возможность ознакомиться
я не "встречала" ни одного науковця, который считает доверенность НЕправочином.
под словом "встречала" подразумеваю как лично, так и читая различные публикации.
и договор поручения, на основании которого выдается доверенность;
и договор, который будет совершать представитель по доверенности;
и сама доверенность
это все правочины - три правочина - только не каждый из них обязательно имеет форму документа.
первый и второй договор может существовать в устной форме.
Доктор ZAZ написав:Бедуин
Вы про что счас спорите?
У каждой сделки (кроме устной) есть своё материальное выражение - документ.
Так что, по вашей логике, наличие бумаги (документа) как материального носителя, исключает факт совершения самого правочина? Чёт я нипайму
Бедуин написав:[
але ж і довіреність, як правочин може бути вчинена в усній формі не набуваючи вираження документу?
Стаття 244. Представництво за довіреністю
1. Представництво, яке грунтується на договорі, може
здійснюватися за довіреністю.
2. Представництво за довіреністю може грунтуватися на акті
органу юридичної особи.
3. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією
особою іншій особі для представництва перед третіми особами.
Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана
особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій
особі.
Стаття 202. Поняття та види правочинів
1. Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або
припинення цивільних прав та обов'язків.
2. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи
багатосторонніми (договори).
3. Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може
бути представлена однією або кількома особами.
Односторонній правочин може створювати обов'язки лише для
особи, яка його вчинила.
Односторонній правочин може створювати обов'язки для інших
осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з
цими особами.
4. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох
або більше сторін.
Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів