Номер повідомлення:#25
Vолодимир
» 26 лютого 2014, 14:31
Це також можливо використовувати :
Народному депутату України
Шульзі В.П.
ЗВЕРНЕННЯ
по проекту Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих
актів України (щодо надання посадовим особам органів місцевого
самоврядування права на оформлення спадщини)", внесеного до
Верховної Ради України народним депутатом України Міщенком С.Г.
Народним депутатом України Міщенком С.Г. пропонується внести до Цивільного кодексу України та Закону Україні «Про нотаріат» зміни, згідно з якими посадовим особам органів місцевого самоврядування у населених пунктах, де немає нотаріусів, надаватиметься право здійснювати нотаріальні дії щодо спадщини.
Згідно зі статтею 1 Закону України „Про нотаріат" вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси). Документи, оформлені як державними, так і приватними нотаріусами, мають однакову юридичну силу. Діяльність нотаріату спрямована на охорону та захист прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, на запобігання правопорушенням шляхом правильного вчинення нотаріальних дій. Для забезпечення високої якості надання нотаріальних послуг нотаріус має відповідати встановленим вимогам, зокрема, мати повну вищу юридичну освіту, стаж роботи у сфері права не менше шести років, з яких не менше трьох років - на посаді помічника нотаріуса або консультанта державної нотаріальної контори, скласти кваліфікаційний іспит та одержати свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю.
Необхідно зазначити, що спадкове право - це окремий інститут цивільного права, для роботи з яким спеціалісти з юридичною освітою мають отримати додаткові поглиблені знання з питань спадкування, зокрема, щодо видів спадкування, встановлення кола спадкоємців, черговості спадкування за законом, спадкування за правом представлення, підстав усунення від спадкування, строків для прийняття спадщини і відмови від спадщини, правових наслідків відмови від прийняття спадщини, спадкової трансмісії, складу спадщини (зокрема спадкування прав та обов'язків), спадкування частки у праві спільної сумісної власності, зміни розміру частки у спадщині, поділу спадщини, перерозподілу спадщини, обов'язкової частки у спадщині, вжиття заходів щодо охорони спадкового майна та інших питань.
Відсутність юридичної освіти та брак спеціальних знань у посадових осіб органів місцевого самоврядування неможливо заповнити консультаціями та методичними рекомендаціями з вищезазначених питань.
Посади в органах місцевого самоврядування є виборними. Вимоги щодо рівня освіти, спеціальної підготовки, кваліфікації до посадових осіб органів місцевого самоврядування, на яких покладено обов'язок вчиняти нотаріальні дії, законодавством не встановлені. На сьогодні лише окремі повноваження щодо вчинення нескладних нотаріальних дій надані посадовим особам органів місцевого самоврядування в населених пунктах, де взагалі немає нотаріусів. Встановлений на даний час перелік повноважень посадових осіб щодо вчинення нотаріальних дій є оптимальним з урахуванням рівня їх підготовленості, матеріальної бази органів місцевого самоврядування, відповідальності за зміст виданих документів та збереження документів нотаріального архіву, плинності кадрів в цих органах.
Метою розробки Проекту зазначено створення сприятливих умов для сільського населення при оформленні спадщини, захист прав і законних інтересів мешканців села. Але саме з прийняттям Закону лише ускладниться ситуація із зазначених питань. По-перше, заяви про прийняття спадщини або про відмову від прийняття спадщини, довідки і документи для оформлення спадщини необхідно буде надавати посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування, для чого спадкоємці або повинні особисто прибути до такої посадової особи (самостійно добратися до відповідної сільської або селищної ради або надіслати відповідну заяву поштою з урахуванням того, що в окремих населених пунктах відсутнє належне транспортне сполучення), декілька разів з’їздити в районний або обласний центр за необхідними для оформлення спадщини документами, або видати довіреність для представництва, тобто зросте необхідність осіб звертатися за допомогою до адвокатів та юридичних фірм, послуги яких є платними і не дешевшими, ніж послуги нотаріусів.
По-друге, у посадових осіб органів місцевого самоврядування відсутня можливість здійснення перевірок/одержання інформації з Спадкового реєстру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (без чого неможливо буде взагалі оформити спадщину, оскільки необхідно одержати інформацію про наявність заповіту (для визначення кола спадкоємців), відкритої спадкової справи, арештів щодо спадкового майна і таке інше), а також внесення відомостей до електронних баз даних цих Реєстрів щодо заведення спадкової справи, реєстрації прав власності на об’єкти нерухомого майна, що на даний час робиться безпосередньо державними та приватними нотаріусами.
Слід окремо зазначити про реєстрацію права власності на нерухоме майно, яку з 01 січня 2013 року відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» проводять державні та приватні нотаріуси в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень при вчиненні нотаріальних дій, зокрема, і при видачі свідоцтв про право на спадщину. Одночасно з видачею спадкоємцю свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, в т.ч. і на земельні ділянки, нотаріус як державний реєстратор, здійснює державну реєстрацію права власності за спадкоємцем. Таким чином спадкоємцю немає необхідності звертатися до територіального реєстраційного органу. Проте, якщо такі спадкові права оформлятиме посадова особа органу місцевого самоврядування, виникає необхідність звернення до реєстраційного органу (один у районному центрі) з метою отримання витягу до видачі свідоцтва про право на спадщину, а також після отримання свідоцтва з метою реєстрації права власності за спадкоємцем. Тобто, втрачається сенс новацій законодавства щодо спрощення процедури державної реєстрації прав на нерухоме майно.
Все перелічене, як наслідок, ще більше ускладнить процес оформлення спадщини або призведе до порушення цивільних прав фізичних осіб, зокрема і мешканців села, а також юридичних осіб, які також можуть бути спадкоємцями відповідно до цивільного законодавства.
Враховуючи зазначене, повноваження на оформлення спадкових прав, а також пов’язані з цим інші дії, з урахуванням їх складності та відповідальності, уповноваженим посадовим особам органів місцевого самоврядування не можуть бути надані, а мають здійснюватися кваліфікованими спеціалістами - нотаріусами.
Крім того, поряд із наведеним вище, слід зазначити, що надання посадовим особам органів місцевого самоврядування права на оформлення спадщини призведе і до виникнення конфлікту інтересів та наявності корупціогенного фактору, виходячи з наступного. Відповідно до частини першої статті 1277 Цивільного кодексу України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини зобов'язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини (частина третя статті 1277 Цивільного кодексу України). Тобто, органи місцевого самоврядування, в тому числі сільські, селищні ради, є суб'єктами, на яких закон покладає обов'язок були ініціаторами визнання спадщини відумерлою при настанні зазначених вище обставин. Враховуючи наведене, поєднання у одних у тих же суб'єктів (у органів місцевого самоврядування, зокрема, у сільських та селищних рад), абсолютно різних за наслідками повноважень є порушенням вимог частини четвертої статті 7 Конвенції Організації Об'єднаних Націй проти корупції 2003 року, підписаної від імені України 11 грудня 2003 року в м. Меріда (Мексиканські Сполучені Штати) та ратифікованої Законом України від 18 жовтня 2006 року № 251-V, за якою кожна Держава-учасниця прагне, згідно з основоположними принципами свого внутрішнього права, створювати, підтримувати й зміцнювати такі системи, які сприяють прозорості та запобігають виникненню конфлікту інтересів.
З жовтня 2013 року Україну прийнято до лав Міжнародного Союзу нотаріату, що сприятиме гармонізації та уніфікації українських нотаріальних документів з міжнародними. На сьогоднішній день необхідно проводити роботу по удосконаленню національного законодавства України відповідно до норм міжнародного законодавства про нотаріат та максимального сприяння у формуванні в Україні нотаріату латинського типу. Для чого просили б для розробки законопроектів, пов’язаних з діяльністю нотаріату, наданням нотаріальних послуг, та при обговоренні відповідних законопроектів в комітетах Верховної Ради, залучати представників Нотаріальної Палати України, Міністерства юстиції України та практикуючих нотаріусів.
Нотаріальна спільнота Сумської області висловлює занепокоєння зазначеним законопроектом, що не має професійно виваженого характеру, а свідчить про популістський підхід до вирішення питань нотаріальної діяльності, без достатнього вивчення та аналізу суті правових проблем та їх аргументації.
Окремо слід зазначити, що для створення сприятливих умов громадянам України при зверненнях за вчиненням нотаріальних дій, в тому числі і при оформленні спадщини в сільській місцевості, необхідно спростити порядок оформлення спадщини та зменшити суми платежів за користування/одержання інформацій з відповідних Державних реєстрів, Державного земельного кадастру, Спадкового реєстру, за реєстраційні дії при реєстрації права власності та обтяжень, спростити порядок оцінки майна при відчуженні нерухомого і рухомого майна та при спадкуванні (оскільки на даний час вартість послуг з оцінки збільшилася в рази).
РОБІТЬ ДОБРО І ЗЛО ЗНИКНЕ САМО ПО СОБІ.