Номер повідомлення:#1
Vолодимир
» 17 січня 2006, 19:01
Тиха революція процедури відчуження та іпотеки нерухомого майна – експрес-аналіз(Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 15.12.2005 р. № 3201-ІV)Законодавець потроху продовжує систематизувати діюче законодавство України, що регулює іпотечні відносини, мова йде про прийнятий Верховною Радою України 15.12.2005 року Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 3201-ІV. Спробуємо провести експрес-аналіз цього Закону. Завдання цього аналізу – звернути увагу на головні новації, повний та докладний аналіз буде підготовлений до наступного номера журналу. Необхідно звернути увагу, що цим Законом вносяться суттєві зміни до двадцяти трьох діючих Законів та Кодексів України. 1. Першим, що можливо відмітити, є те, що внесенням змін до частини третьої та четвертої ст. 32 Цивільного кодексу України (надалі – ЦК України) Законодавець однозначно дійшов думки обов’язкової наявності згоди обох батьків та наявності згоди органу опіки та піклування практично на будь-які дії неповнолітнього в цивільному обороті, а не тільки у випадку розпорядження нерухомістю або авто. Органи опіки та піклування банкують, особливо якщо пригадати Закон № 2623-ІV від 02.06.2005 року, що набрав чинність з 01.01.2006 року, відносно необхідності згоди органів опіки та піклування на відчуження нерухомості, якою дитина тільки користується і не є власником.Одне втішає, що за цим Законом з’явилася персональна відповідальність посадових осіб органів опіки та піклування за надання відповідної згоди.2. Другою важливою зміною є доповнення частини третьої ст. 331 ЦК України абзацом другим та виключення частини четвертої. Ці зміни повертають до повноцінного цивільного обороту об’єкти незавершеного будівництва, звільнивши тим самим власників від незрозумілої судової процедури.З часу набрання чинності цих змін власник зможе укладати договори щодо об’єкта незавершеного будівництва, за умови попередньої реєстрації права власності на підставі документів, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою для створення об’єкта нерухомого майна, проектно-кошторисної документації, а також документів, що містять опис об’єкта незавершеного будівництва.Знову колізія. Тимчасовий порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно не дає змоги зареєструвати право на об’єкти незавершеного будівництва, бо на цей час передбачається лише реєстрація прав власності на об’єкти нерухомого майна, будівництво яких завершено та які прийняті до експлуатації. Можливо також відмітити доповнення частини п’ятої ст. 1033 ЦК України реченням: «Договір про управління майном не тягне за собою переходу права власності до управителя на майно, передане в управління».3. Найбільш революційна і значна зміна торкнулася Закону України «Про нотаріат», мова йде про ст. 55, а саме її четверту частину.Виходячи зі змісту цих змін, з часу набрання ними чинності відтепер не тільки іпотеку, а також і відчуження нерухомості можливо буде посвідчувати за місцем розташування вказаного майна або за місцезнаходженням однієї із сторін правочину.Хоча і це визначення місця укладення договору входить у деяке протиріччя до вимог ст. 647 ЦК України, в якій дослівно встановлено: «Договір є укладеним у місці проживання фізичної особи або за місцезнаходженням юридичної особи, яка зробила пропозицію укласти договір, якщо інше не встановлено договором».І, як ми бачимо, ніякої відсилки, що яким-то законом можливо змінити цю норму, єдине кому це право надано – це сторонам, якщо вони на це погодяться при укладенні договору.Тому, на нашу думку, при посвідченні відчуження або іпотеки нерухомості за місцем розташування вказаного майна необхідно в договорі робити відсилку до ст. 55 Закону України «Про нотаріат» та вказувати, що сторони до цього дійшли згоди також і в договорі.4. Також необхідно звернути увагу на внесення доповнення до частини сьомої ст. 55 Закону України «Про нотаріат» реченням про накладення заборони нотаріусом за повідомленням іпотекодержателя.А) Як ми бачимо, це речення виписує процедуру накладення заборони за повідомленням іпотекодержателя у випадок, коли на час іпотеки іпотекодавець безпосередньо не мав у власності нерухомість і вже під час дії іпотечного договору оформив документи про право власності на заставлену нерухомість (дивись перше речення частини сьомої ст. 55 цього Закону).Б) У випадку надання в іпотеку безпосередньо нерухомості, яка знаходиться у власності іпотекодавця, нотаріус накладає таку заборону одночасно з посвідченням договору іпотеки (дивись ст. 73 Закону України «Про нотаріат» та перше речення частини десятої ст. 5 Закону України «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати»).5. Важливим є врегулювання полеміки про правомірність накладати заборону приватним нотаріусом. Це врегульовано внесенням змін до ст. 73 Закону України «Про нотаріат» шляхом заміни слова «державний нотаріус» словом «нотаріус».Також внесені зміни, що надають можливість накладати заборону відчуження нотаріусу, який посвідчив договір, за місцем розташування майна або за місцезнаходженням однієї із сторін правочину, усуваючи вимогу накладання заборони лише за місцезнаходженням майна, як раніше було закріплено ст. 73.6. Необхідним для нотаріусів є доповнення ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» частиною восьмою такого змісту: «Примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України «Про іпотеку», що в свою чергу зніме спірні питання про повноваження та порядок вчинення виконавчого напису нотаріусом.7. Доповнивши ст. 5 Закону України «Про іпотеку» частиною сьомою, законодавець визначає новий предмет іпотеки, а саме, право оренди чи користування нерухомим майном, яке надає орендарю чи користувачу право будувати, володіти та відчужувати об’єкт нерухомого майна. Таке право оренди чи користування нерухомим майном для цілей цього Закону вважається нерухомим майном.Усунено спір, що торкався майнових прав на нерухоме майно у іпотечних відносинах. Тепер не лише Закон «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати» регулює відносини, предметом яких є майнові права на нерухоме майно, а й Закон Украйни «Про іпотеку», який встановлює, що передача в іпотеку майнових прав на нерухоме майно регулюється цим Законом.8. Змінено формування частини другої ст. 16 Закону України «Про іпотеку» відносно порядку іпотеки незавершеного будівництва: «Передача в іпотеку об’єктів незавершеного будівництва здійснюється шляхом передачі в іпотеку прав на земельну ділянку, на якій розташований об’єкт незавершеного будівництва».9. Важливу зміну внесено до істотних умов іпотечного договору, завдяки чому можливо або описати зміст та розмір основного зобов’язання, строк і порядок його виконання та/або зробити просто посилання на правочин, у якому встановлено зобов’язання (п. 2 частини першої ст. 18 Закону України «Про іпотеку»).10. Багато різних змін торкнулися застосування заставної, але це тема для окремого матеріалу.11. Суттєво змінено порядок оформлення результатів прилюдних торгів, повернувши нотаріуса до участі в цьому процесі (ст. 47 Закону України «Про іпотеку»).З часу набрання чинності цих змін, нотаріус на підставі Акта про реалізацію предмета іпотеки, який підписаний державним виконавцем, затверджений начальником відповідного органу ДВС, скріпленого печаткою цього органу, видає покупцеві Свідоцтво про придбання нерухомого майна. Також для потреб спеціалізованої організації, яка проводила торги, нотаріус посвідчує необхідну кількість копій Актів про реалізацію предмета іпотеки.12. Змінено підхід до наслідків, які наступають у випадку, якщо іпотекодержатель не скористався правом, передбаченим частиною першою ст. 49 Закону України «Про іпотеку», за результатами других прилюдних торгів іпотека може бути припиненою за рішенням суду, а не як раніше це було, що вона просто припинялась.13. Коментар змін, які були внесені до Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» читай у наступному номері (№ 2) журналу «Юридичний радник».14. Важливі зміни внесені до ст. 5 Закону України «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати» № 979-ІV, а саме, що обтяження іпотекою нерухомого майна підлягає державні реєстрації незалежно від того, хто є власником цього майна на час укладення іпотечного договору.Встановлено різний порядок накладення заборони в залежності від того, що є предметом іпотеки.15. Впорядковано порядок реалізації іпотекодержателем майна, що є предметом іпотеки, надавши йому право, за аналогією з правилами Закону України «Про іпотеку», продати від свого імені, якщо це передбачено іпотечним договором або іпотекодержатель та іпотекодавець досягли відповідної згоди шляхом укладення договору про задоволення вимог іпотекодержателя, який підлягає нотаріальному посвідченню.16. Внесене уточнення у п. 2 ст. 50 «Прикінцевих положень» Закону № 979-ІV і абзац третій викладено у наступній редакції: «До створення єдиної системи органів реєстрації прав на нерухоме майно та їх обмежень, а також до формування державного реєстру прав на нерухоме майно та їх обмежень державна реєстрація іпотек проводиться згідно з Тимчасовим порядком державної реєстрації іпотек, що затверджується Кабінетом Міністрів України».17. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 15.12.2005 року № 3201-ІV опублікований та набрав чинності 14 січня 2006 року (Газета «Голос України». 2006. № 7).Володимир МАРЧЕНКО,шеф-редактор науково-практичного журналу«Мала енциклопедія нотаріуса»
РОБІТЬ ДОБРО І ЗЛО ЗНИКНЕ САМО ПО СОБІ.